Заголовок тимчасово відсутній

Екологічний податок та дозвіл на викиди Відповідно до п. 46 підрозд. 5 розд. XX ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів із дня його припинення або скасування, для потреб застосування розділу VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному в пп. 14.1.230 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.
В ІПК ДПСУ від 17.01.2024 №263/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК та від 20.05.2024 №2794/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК податківці звертають увагу на те, що у період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів із дня його припинення або скасування СГ, який використовує електрогенераторну установку, що класифікується за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, та не має інших об’єктів оподаткування екологічним податком, не подає декларацію з екологічного податку та відповідно його не сплачує.
І якщо електрогенератор був увезений за кодом 8502 УКТ ЗЕД, на нього також поширюється це звільнення – про це пишуть податківці в ІПК ДПСУ від 16.02.2024 №790/ІПК/99-00-04-01-03: якщо під час митного оформлення належну підприємству когенераційну установку на базі газового двигун-генератора було задекларовано за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, то на зазначене джерело забруднення поширюється дія норми п. 46 підрозд. 5 розділу ХХ ПКУ, і в підприємства не виникатимуть податкові зобов’язання з екологічного податку, а раніше задекларовані податкові зобов’язання підлягають коригуванню.
Позаяк електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, тимчасово не належать до стаціонарних джерел забруднення, на них не потрібно отримувати дозвіл на викиди, передбачений у Законі «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 №2707.
Відповідно до п. 1-2 розділу IX Закону №2707, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року.

Зберігання пального У ст. 18 Закону №481 визначено кілька тимчасових положень щодо зберігання пального для генераторів. А саме: на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

СГ має право зберігати пальне для генератора обсягом до 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому генератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
зберігати пальне для генератора обсягом понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, можна тільки на підставі безоплатного подання до територіальних органів ДПС декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального.

Списання пального. Списувати пальне на роботу генератора слід виходячи з норм витрати пального. Адже це:— по-перше, дає змогу проконтролювати використання пального на роботу саме генератора і уникнути розкрадання пального;— по-друге, дає шанс суб’єкту довести фіскалам, що пальне було використано на господарські цілі. Це потрібно, щоб уникнути нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.На жаль, затверджених норм витрат палива для різних видів електрогенераторів, як, наприклад, для роботи автотранспортних засобів, не відшукати. Тому, на наш погляд, у підприємств не лишається іншого виходу, як самостійно розробити норми витрат палива для вашого генератора.За яким алгоритмом слід визначати норму витрат пального для генераторів, кожний суб’єкт вирішує самостійно. Логічно було б визначати норми витрати пального, опираючись на технічну документацію виробника генератора щодо використання пального. Такі дані ви зможете відшукати у техдокументації на генератор.Водночас виробники наводять такі норми при роботі генератора у базових умовах, а отже, ці норми не враховують саму специфіку роботи окремого генератора і інших факторів, які впливають на витрату пального (наприклад, температуру повітря, де працює генератор, октанове число палива, яке використовується для роботи, тощо). А тому доволі часто виходить, що норми витрат палива, вказані у техдокументації, можуть відрізнятися від фактичних витрат пального).Якщо суб’єкта не влаштовують норми витрат пального із техдокументації, тоді краще розробити і затвердити свої реальні норми.Для цього можна провести контрольні заміри. Для їх фіксації слід створити спеціальну комісію, яка буде проводити дослідження (заміри) витрат пального та хронометраж роботи генератора. Проводити такі заміри можна як самостійно, так і залучивши сторонню організацію.Після визначення норми витрат пального для генератора потрібно цей факт належним чином задокументувати. Тобто слід оформити саму процедуру визначення норм актом про проведену роботу. А потім на основі цього акта директор своїм наказом має затвердити розроблені норми.Після цього можна списувати пальне, спираючись на розроблені вами норми.Звичайно, сам факт витрати пального, як у межах норм, так і поза межами, слід задокументувати (наприклад, скласти акт витрат палива на роботу генератора), і тоді пальне в межах норм вважатиметься використаним у господарській діяльності. І нараховувати ПДВ на цей обсяг спаленого генератором палива згідно з п. 198.5 ПКУ точно не слід.https://www.youtube.com/watch?v=7JCmTstMWkM
До складу загальновиробничих витрат включаються витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень. Виробнича собівартість — це сукупність витрат на виробництво та реалізацію (збут) продукції. Вони містять витрати, пов'язані з використанням основних засобів, сировини, матеріалів, палива та енергії, трудових ресурсів, а також інші витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!