Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” у складі витрат на збут передбачено наступні витрати:

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах;

- витрати на ремонт тари для зберігання продукції;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів),

та інші.

Отже, П(С)БО 16 “Витрати” не дає можливості іншого варіанту віднесення таких витрат. Віднесення такого роду послуг до свиробничої собівартості або до загальногосподарських увитрат можливе лише у випадку, якщо сама продукція є проодуктом макркетингу або реклами . Тобто, якщо за призначенням ці послуги сторнніх організацій - це просування, рекламування вашої компанії або продукціїї - то ПСБО 16 не дає іншого варіанту. Але. якщо наприклад (умовний приклад) ваша компанія здійснює виробництво рекламної продукціїї, а ці підрядники надають послуги чи виконують роботи по здійсненню частини виробничого циклу такої продукціїї - тоді безумовно це прямі вирбничі витрати, і їх слід включити в виробничу собівартість.

Також, в якомусь сенсі можливо, що макетингові послуги сторонніх організацій можуть увійти до складу загальновирбничих витрат (але не рекламні). Оскльки ЗВВ - це в тому числі Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо), але це дуже "притягнуто".

Щодо ризиків - тут неможливо довести, що підприємство помиляється, тому що класифікація тих чи інших витрат потребує професійного судження, і виключне та переважне право на таке судження може мати тільки сам виробник, у особі його відповідальних спіціалістів, що мають відповідну кваліфікацію. Єдине що слід було б зауважити - це належне офрмлення всіх подібних витрат, тобто потрібно мати не тільки витратні документи контрагентів, але й внутрішні документи, якими затвреджується здійнснення таких витрат, їхня спрямованість, підтверджується доцільність. Це можуть бути накази, кошториси, внутрішні акти, звціти відповідальних осіб , копіїї отриманих результатів послуг (фотофіксація, копіїї сайтів, екземпляри досліджень тощо).

Раді допомогти, звертайтесь ще!