Заголовок тимчасово відсутній

відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника, або отримувача відповідних послуг, або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.31 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Якщо послуги, які надаються ФОПу закордонним «маркетплейсом» відповідно до умов договору та норм ПКУ класифікуються як електронні послуги, то місце постачання таких послуг визначається на митній території України, а тому такі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ, а нарахування та сплата ПДВ за такою операцією здійснюється в залежності від статусу ФОПа (зареєстрований чи не зареєстрований платником ПДВ)

Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом здійснюється фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано платником ПДВ, то нарахування та сплата ПДВ за такою операцією має здійснюватися особою – нерезидентом відповідно до статті 2081 розділу V ПКУ, тобто іноземним «маркетплейсом» (якщо такий «маркетплейс» зареєстрований платником ПДВ в Україні).

Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом здійснюється фізичній особі – підприємцю – платнику ПДВ, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виникає у фізичної особи – підприємця – платника ПДВ відповідно до статті 208 розділу V ПКУ.

Ви отримуєте електронні послуги від нерезидента. ПДВ сплачується у складі послуги – тобто нерезиденту. Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку (п. 208.5-1 ПКУ).
Якщо нерезидент зареєстрований платником ПДВ ( а Гугл і Фейсбук, Інстаграм зареєстровані платниками ПДВ) , то звітність по ПДВ подає він, а неплатник ПДВ (ФОП 2 група) Розрахунок в ПДВ не подає (ЗІР, категорія 101.20)
Якщо Ви на сторінці компанії Meta «Налаштування платежів» не додавали номер платника ПДВ і не ставили прапорець, то компанія Meta ( Facebook, Інстаграм ) буде нараховувати ПДВ щоразу, коли ви будете сплачувати за рекламу. Тобто рахунок буде виставлятися автоматично вже на етапі формування рекламного оголошення. У цьому випадку зобов’язання щодо адміністрування покладається на Меtа.

Тобто з 1 січня 2022 року, компанія Meta додала 20% податку на додану вартість у вартість послуг соцмережі Facebook та Інстаграм в Україні. Згідно Закон №1525 в Україні запроваджено двадцятивідсотковий податок на додану вартість на онлайн-послуги, які компанії-нерезиденти, які не зареєстровані в Україні офіційно платниками податків, надають українським користувачам.

Якщо іноземна компанія-нерезидент постачає електронні послуги резиденту України, вона мусить сплатити ПДВ. Якщо ФОП на 2 групі ЄП не є платником ПДВ, то компанія-нерезидент буде нараховувати ПДВ щоразу, коли ФОП будете сплачувати за рекламу. Тобто рахунок буде виставлятися автоматично вже на етапі формування рекламного оголошення. У цьому випадку зобов’язання щодо адміністрування покладається на Інстаграм чи Фейсбук.

Раді допомогти, звертайтесь ще!