Заголовок тимчасово відсутній

Чинне законодавство не забороняє фізичній особі – резиденту України надавати послуги юридичній особі – нерезиденту.

Проте слід мати на увазі, що надання таких послуг не повинно мати ознак здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Відповідно до ст.42 ГКУ підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб’єктами господарювання, зокрема, визнаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Тобто, якщо надання послуг фізичною особою іноземній юридичній особі матиме ознаки підприємницької діяльності, то така фізична особа має зареєструватися як підприємець. Інакше, вона може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Так, згідно зі ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. За повторне таке правопорушення передбачено штраф у розмірі від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 85 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Якщо ж послуги нерезиденту надавалися не на регулярній основі і не містять в собі ознак господарської діяльності, то в такому разі таке надання послуг не є порушенням чинного законодавства України.

Чинне законодавство не регулює порядок документального оформлення таких правовідносин, а тому з точки зору логіки, достатньо буде укласти з нерезидентом договір, виставити йому рахунок та отримати кошти. Навіть якщо таке документальне оформлення не буде здійснено, це не вважатиметься порушенням, яке тягне застосування відповідних санкцій до фізичної особи.

Отримані кошти від нерезидента фізична особа повинна включити у свою річну податкову декларацію та сплатити з них 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Раді допомогти, звертайтесь ще!