Заголовок тимчасово відсутній

1. Для суб’єктів господарювання, які планують використовувати пальне винятково для потреб власного споживання, діють спрощені правила отримання ліцензії. Тобто ані документи на землю, ані документи на введення об’єкта в експлуатацію, ані дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки подавати не потрібно (ч. 44 ст. 15 Закону № 481).

Щоб отримати ліцензію на зберігання пального винятково для власних потреб чи промислової переробки, подайте до ДПС за місцем розташування зберігання пального:

• заяву з позначкою про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуєте для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження;


• копію платіжного доручення з відміткою банку про те, що сплатили за ліцензію 780 грн (ч. 44 ст. 15 Закону № 481).

Представникам органу ліцензування заборонено вимагати подання інших документів, крім визначених у Законі № 481 (ст. 15 Закону № 481).

Ліцензію на право зберігання пального або рішення про відмову у її видачі мають надати заявникові протягом 20 календарних днів із дня одержання документів. Строк дії ліцензії — п’ять років. Плату за ліцензію в сумі 780 грн вносьте щорічно.

Щоб отримати ліцензію, звертайтеся на адресу ГУ ДПС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання пального. Зробити це можете особисто, через уповноважену особу або надіслати документи рекомендованим листом. Також можна скористатись сервісом на порталі ДІЯ.

2. Резервуари для зберігання нафтопродуктів є виробами з підвищеними вимогами до експлуатації. Ємність, яка використовується для зберігання пального, повинна мати відповідні технічні характеристики й відповідати вимогам протипожежної безпеки. https://dsp.gov.ua/faq/ekspluatatsiia-rezervuariv-dlia-zberihannia-naftoproduktiv/

3. Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то госпсуб’єкт має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Госпсуб’єкт самостійно визначає обсяги викидів забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі матеріалів проведеної інвентаризації викидів.
Чи правильно госпсуб’єкт визначив фактичні обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення, вирішує Державна екологічна інспекція України.

Платники обчислюють суми екоподатку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екоподатку за формулою, наведеною в пункті 249.3 ПК. Ставки екоподатку затверджені статтею 243 ПК.

Щоб уникнути непорозумінь, підприємство може отримати дозвіл і платити екологічний податок згідно з даними щодо викидів, які наведені у дозволі. Якщо дозвіл підприємство не отримало та не хоче сперечатися з податковою, воно може розрахувати обсяг викидів самостійно, використовуючи методики, наведені у спеціалізованій літературі.

Раді допомогти, звертайтесь ще!