Заголовок тимчасово відсутній

контрагент може відмовитися підписати акт звірки взаєморозрахунків, адже немає жодних правових підстав аби змусити контрагента підписати акт звірки (визнати борг чи переплату) і повертати цей документ. Винятком є ситуації, коли:

• вимогу провести звірку передбачає рішення/ухвала суду. Невиконання такої вимоги загрожує штрафом від 1 до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 3 028 грн до 30 280 грн (ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України);


• договір з контрагентом передбачає певні негативні наслідки, санкції за непідписання акта, уникнення звірки заборгованості. Наприклад, у договорі іноді передбачають: «Непідписання цього акта звірки чи неподання своїх заперечень щодо даних, зазначених в акті, протягом … днів надає право підприємству «…» вважати заборгованість узгодженою».

В усіх інших випадках бізнес-партнер цілком може проігнорувати надісланий йому акт звірки взаєморозрахунків.

Жоден нормативний акт не зобов’язує контрагента (дебітора) підписувати акт звірки взаєморозрахунків.

Щоб таких ситуацій не виникало, передбачте у договорі виконання робіт, надання послуг, купівлі-продажу чи іншому договорі такі умови:

• необхідність звірки;


• періодичність звірки;


• строки підписання й надсилання акта;


• порядок підписання акта, у т. ч. у разі наявності розбіжностей;


• порядок вирішення (врегулювання) розбіжностей, що містить акт звірки взаєморозрахунків;


• строки для надання відповіді контрагентом, надсилання підтвердних документів тощо.

У будь-якому разі акт звірки взаєморозрахунків радимо надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За потреби таке повідомлення слугуватиме у суді доказом ухилення дебітора від підписання акта та сплати заборгованості.

Правовий статус акта звірки насправді невизначений.

По-перше, саме Положення № 879 напряму складання й підписання акта звірки не передбачає. В ньому мова йде лише про передачу виписок з аналітичних рахунків для встановлення реальності заборгованості та її підтвердження або заперечення (ч. 1 п. 7.2 Положення № 879). Нічого не сказано ні про форму передачі таких виписок, ні про форму, в якій вони мають бути підтверджені. І все, ніякий «акт звірки» у документі Мінфіну напряму не згадується.

По-друге, немає ніякої відповідальності за його відсутність для кожної зі сторін.

По-третє, залишки заборгованості підтверджують виключно первинні документи. Про це говорять і суди:

• акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (постанова ВС від 11.01.2022 № 927/738/19);


• сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Водночас, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб’єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (постанова ВС від 05.09.2023 у справі № 917/1283/21).

Окрім рішень суду, можна ще й згадати лист Держаудитслужби від 20.02.2017 № 25-16/104: акт звірки є доказом тільки за умови наявності підтверджувальних документів під результати операцій, які в ньому відображені. Тобто сам по собі він нічого не доводить.

Отже, акт звірки здебільшого виконує функцію інформаційного документа для вчасного виявлення розбіжностей між сторонами.

Раді допомогти, звертайтесь ще!