Заголовок тимчасово відсутній

Якщо директор чи кінцевий бенефіціар є особою, яка зареєстрована на тимчасово окупованій території України, необхідно визначити статус контрагента, щоб в подальшому не привернути увагу правоохоронних органів.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України». Виходячи із ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зазначена норма вказує нам, що нікчемним буде визначений правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, наприклад юридична особа, податкова адреса якої — тимчасово окупована територія. Проте ця норма не торкається кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, податкова адреса якого ТОТ, у той час коли податкова адреса самої юридичної особи не є тимчасово окупованою.

Але мова про директора, який є кінцевий бенефіціарний власник. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник – це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та / або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Існує й інша причина припинення співпраці з контрагентами із тимчасово окупованих територій, оскільки вона може мати наслідком притягнення до кримінальної відповідальності. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність»

У разі, якщо вину буде доведено у судовому порядку, особу, яка провадила господарську діяльність із таким контрагентом, знаходячись на підконтрольній території України, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору», санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

Підсумовуючи наведене, можу стверджувати, що співпраця з контрагентами з окупованої території, навіть у випадках зміни ними податкової адреси на підконтрольній території України, не може бути стовідсотковою гарантією відсутності їх взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, зокрема окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Тому ваші контрагенти вимагають для підписання договору довідку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!