Заголовок тимчасово відсутній

Підвищення кваліфікації медпрацівників – це обов’язкове професійне навчання. Воно є частиною їх безперервного професійного розвитку. За загальним правилом таке навчання має здійснюватися хоча б раз на 5 років (лист Мінсоцполітики від 08.06.2016 р. № 352/021/106-16). З цією ж періодичність здійснюється й атестація певних категорій медперсоналу, наприклад, молодшого

Положення про порядок проведення атестації лікарів, наказ МОЗ від 22.02.2019 р. № 446 (далі – Положення № 446);
Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, наказ МОЗ від 23.11.2007 № 742 (для бюджетних установ).

Обов’язкове підвищення кваліфікації не обкладається ПДФО/ВЗ та ЄСВ. Якщо підвищення кваліфікації не обов’язкове– це буде додаткове благо з відповідним оподаткуванням (пп. 165.1.3.7 ПКУ). - ПДФО та ВЗ,

Гарантії працівникам, яких роботодавці направляють на підвищення кваліфікації, встановлені
КЗпП та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці»
від 24.03.1995 № 108/95-ВР; далі — Закон про оплату праці). Підвищення кваліфікації може бути з відривом від виробництва чи без такого, або з частковим відривом від виробництва. Мінімальні гарантії не передбачають відпустки за свій рахунок, навпаки - роботодавць зобов'язаний

зберігати місце роботи (посаду) – ст. 122 КЗпП

зберагти середню зарплату (ст. 122 КЗпП, пп. «а» п. 1 Постанови № 695), яка визначається згідно Порядку 100 за останні 2 місяці

оплатити проїзд, компенсувати гуртожиток чи найм, та наразовувати добові, якщо навчання відбувається в іншому місті.

Якщо навчання триває декілька годин, то середній заробіток виплачується за ці невідпрацьовані години . а решта годин, які працвник перебуває на робті, оплачуються за ставкою

Щодо витрат:

За п.177.4.2 ПКУ. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;

Як модна побачити, пункт прописаний досить нечітко, та не конкретизує які саме послуги, що надаються працвникам , можна включати. Але у бідь якому разі, яакщо це не обов'язкове навчання, таке навчання у витрати включити не можна. Щодо обов'язкового підвищення кваліфікаціїї, на мій погляд, так витрати можливо включити в витрати, тому що вони безпосередньр пов'язані із діяльнист платника податків.

Правильне оформлення - укладання договору із навчальною організацією від імені ФОП з подальшим отриманням акту виконаних робіт.

Суму витрат на підвищення кваліфікації не відображають у Д1, адже відображенню підлягають лише ті суми та виплати, які є базою оподаткування ЄСВ.

4ДФ. Середній заробіток, який зберігається за працівником, направленим на навчання, є звичайною зарплатою. Тому у 4ДФ відображайте його з ознакою доходу «101».

Попри те, що витрати на підвищення кваліфікації є неоподатковуваним доходом, їх відображають у 4ДФ за звітний місяць, в якому такі витрати нараховані . Для цього використовують ознаку доходу «158».

Раді допомогти, звертайтесь ще!