Заголовок тимчасово відсутній

Юридична особа, яка відшкодувала збиток, нанесений його працівником під час виконання трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) або цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до зазначеного працівника – фактичного винуватця завданого збитку – у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом (ч. 1 ст. 1191 ЦКУ, п. 6 Постанови № 4).

За збиток, заподіяний підприємству під час виконання трудових обов'язків, працівники (крім посадових осіб), з вини яких його заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямого дійсного збитку, але не більше ніж їхній середній місячний заробіток. Матеріальну відповідальність понад середній місячний заробіток допускають лише у випадках, визначених у законодавстві (ст. 132 КЗпП).

Збиток у розмірі, який не перевищує середнього місячного заробітку працівника, роботодавець має право стягнути самостійно. Для цього необхідно видати відповідне розпорядження (наказ) не пізніше ніж через два тижні від дня виявлення заподіяного працівником збитку, про що його треба повідомити. На підставі такого наказу через 7 днів після його видання й підписання працівником можна здійснювати утримання із заробітної плати (ст. 136 КЗоТ).

Однак під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20 %, а в разі відрахування за декількома виконавчими документами – 50 % зарплати (ст. 128 КЗоТ).

Суму відшкодованого збитку в бухгалтерському обліку відображають на субрахунку 977 "Інші витрати діяльності", а суму отриманої компенсації від працівника – на субрахунку 746 "Інші доходи".

Раді допомогти, звертайтесь ще!