Заголовок тимчасово відсутній

Конкретна тривалість скороченого робочого часу для особи з інвалідністю не встановлена жодним нормативно-правовим актом.

Тому, якщо у рекомендаціях МСЕК зазначено, що особа з інвалідністю може працювати за своєю посадою на умовах “скороченого робочого дня/тижня”, роботодавець на прохання інваліда зобов’язаний встановити йому неповний робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник (шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення і кількості годин роботи упродовж дня, і кількості робочих днів впродовж тижня), відповідно до ст. 172 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n951. Для цього особа з інвалідністю подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ. У разі незгоди інваліда на переведення його на неповний робочий день роботодавець не має права в односторонньому порядку встановити йому неповний робочий день.

Відповідно до статті 56 КЗпП,оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, а робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Також, щодо питання можливості роботи повний робочий день за займаною посадою (у разі незгоди працівника на переведення на неповний робочий день) працівнику або роботодавцю слід звернутися до МСЕК, яка встановила інвалідність та винесла такі трудові рекомендації, для додаткових роз’яснень.

Раді допомогти, звертайтесь ще!