Заголовок тимчасово відсутній

Коли діяльність не здійснюється, але здійснюються витрати на підтримання підрозділу в робочому стані, то такі витрати згідно ПСБЬО 16 слід відносити до витрат періоду, і це абсолютно вірно. Така позиція відповідає нацвональним стандартам бухобліку і нічого іншого тут запропонувати неможливо. Постійні витрати, які підприємство продовжує нести в період тимчасового простою, відображаються в обліку залежно від функціональної спрямованості. Причому вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому були здійснені.

Якщо виробництва в даний момент немає і немає реалізаціїї - на ДТ949.

Якщо виробництво є, але немає реалізаціїї - то є і база розподілу, тобто розподілені відносяться на Дт23, а нерозподілені Дт902,903 або Дт949

Якщо немає процесу виробництва, але є реалізація - то всі витрати є нерозподіленими, відлнеосяться на Дт949 (або на Дт902,903)

Щодо "інших" варіантів - тут мається на увазі варіант рахунку 39 витрати майбутніх періодів. Для сезонного виробництва в період сезонних перерв у роботі всі витрати на обслуговування виробництва п. 404 Методрекомендацій № 373 дозволяє відносити на витрати майбутніх періодів . Для звичайного виробництва - це не підходить, бо призведе до значного і необгрунтованого завищення собівартості в майбутньому. Отже, якщо діяльність підрозділу не підпадає під визначення сезонного виробництва- тобто пов'язаного із кліматичними умовами - то цей варіант неробочий.

При сезонному виробництві, витрати, що були накопичені на рахунку 39 - з початком виробництва такі витрати включаються до собівартості продукції, що випускається, виходячи із затвердженого річного кошторису цих витрат, обсягів продукції та норм витрат на одиницю продукції. Про включення витрат у сезонних галузях промисловості до витрат на виробництво в кошторисному порядку йдеться й у п. 595 Методрекомендацій № 373. При цьому:

— якщо сума витрат на обслуговування виробництва за встановленими нормами перевищує фактичні витрати, то до собівартості продукції включаються фактичні витрати;

— якщо фактичні витрати перевищують суму, затверджену згідно з кошторисом, відхилення, що виникли, списуються на собівартість продукції.

У разі зміни обсягу продукції до норм витрат уносяться необхідні корективи з тим, щоб забезпечити погашення витрат.

Разом із тим, якщо в період міжсезоння в підприємства, наприклад, виникають адміністративні витрати (наприклад, у вигляді амортизації приміщень адміністративного призначення, витрат на утримання адміністративно-управлінського персоналу тощо, Дт 92 — Кт 13, 66, 65), то такі витрати, які пов'язані з операційною діяльністю, проте не включаються до собівартості продукції, що випускається (п. 17 П(С)БО 16), відносяться підприємством на витрати поточного періоду — періоду їх виникнення. При цьому в податковому обліку такі витрати є іншими (п. 138.10 ПКУ) та визнаються «податковими» витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!