До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду у разі одночасного виконання таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

• призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті «б» цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Якщо підприємство розуміє, що не може виконати умови, установлені ПК, однак його господарський процес побудований так, що підрядні організації виконують роботи не на власному пальному, а на пальному замовника, то можна спробувати застосувати певні юридичні тонкощі та вийти із ситуації, скориставшись одним варіантом Оренда техніки або оренда техніки з екіпажем.

Цим шляхом іде більшість підприємств, які з будь-яких причин не мали змогу оформити передання пального за договором підряду, щоб така операція не підпадала під реалізацію пального та акциз.

Існування такого договору передбачено ч. 2 ст. 798 Цивільного кодексу. Більше того, у ст. 801 ЦК прямо прописано, що витрати, пов’язані з використанням ТЗ, у тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач. До цих витрат можна віднести і пальне.

Аналогічний висновок робить і ДПС в ІПК від 15.06.17 р. № 659/6/99-99-15-03-03-15/ІПК. Податківці роз’яснюють, що в разі оренди техніки (без екіпажу та з екіпажем) за умови прийняття її в користування за актом приймання-передачі товариство використовуватиме пальне виключно для власних потреб, а саме для заправлення техніки, яка на певний строк надана йому в користування на умовах договору оренди, а отже, такі операції не є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПК. У такому разі товариство не повинне реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Раді допомогти, звертайтесь ще!