Заголовок тимчасово відсутній

Для правильної організації обліку потрібно чітко усвідомлювати, що комп’ютерні програми, доступ до програмного забезпечення чи онлайн сервісів є об’єктом інтелектуальної власності, точніше, авторського права. Тобто, придбання програмного продукту дає ті чи інші права щодо їх використання, а матеріальний обліковий об’єкт при цьому відсутній. І тут дуже важливо уважно ознайомитися з умовами договору, оскільки від цього безпосередньо залежить, як буде здійснюватися облік: нематеріальний актив, витрати майбутніх періодів або звичайні поточні витрати.

1-й варіант Підприємство замовляє у ІТ-компанії розробку індивідуального програмного продукту, який враховує всі особливості здійснення його виробничої, комерційної, або господарської діяльності. В цьому випадку при придбанні програмного забезпечення авторські права можуть переходити до замовника.

Така послуга є індивідуальною, тому і коштуватиме дорого. ПЗ стає нематеріальним активом з наступним нарахуванням амортизації.

2-й варіант Підприємство придбає у ІТ-компанії один примірник комп’ютерної програми. Це може бути локальна версія на одне робоче місце або мережева, що дає можливість декільком користувачам працювати в програмі одночасно. Покупець отримує просту невиключну ліцензію, яка дає право на інсталяцію та запуск програми на ЕОМ. При цьому розробник передає або завантажує самостійно інсталяційний файл.

Оплата за таку операцію здійснюється одноразово (паушальний платіж), а всі оновлення виконуються за додаткову плату.

Є багато суперечок стосовно того, чи визначати таке придбання як нематеріальний актив, чи відносити на витрати майбутніх періодів.

В консультації ЗІР, підкатегорія 102.05. податківцями було надано роз’яснення, що комп’ютерні програми – це нематеріальний актив, який слід розрізняти за такими варіантами:

Придбання обмеженої кількості копій комп’ютерної програми та використання їх виключно за прямим функціональним призначенням.

В такому випадку покупець є кінцевим споживачем, а НМА слід відносити до шостої групи.

Придбання прав власності на програмну продукцію. Таке ПЗ є нематеріальним активом п’ятої групи.
В першому випадку доцільно використовувати субрахунок 127 «Інші нематеріальні активи», в другому – 125 «Авторські права тa суміжні з ними права».

3- варіант Це так звана оренда програми. При цьому підприємство отримує доступ до програмного забезпечення, що є готовим хмарним рішенням, на термін, який визначено в договорі та за який здійснена оплата. Підставою доступу до програми є ліцензія (оферта), яка включає не тільки можливість користування, а й технічну підтримку, захист даних та автоматичне оновлення у випадку зміни законодавства.

Переважна більшість онлайн-сервісів не потребує встановлення програмного забезпечення. Плата за користування сервісом може стягуватися у вигляді:

— абонплати за період користування сервісом (найчастіше встановлюється із розрахунку за місяць, квартал або рік);

— плати за вчинення певної дії (отримання інформаційної довідки, здійснення цільового дзвінка клієнту, відправлення електронного документу тощо).

В обох випадках плата стягується з користувача наперед (авансом). У зв’язку з цим на практиці існує два підходи щодо бухобліку таких витрат: із використанням рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» та без такого.
Підприємство отримує послугу доступу до цих сервісів, тому для обліку це будуть звичайні витрати. Якщо оплата – помісячна, будуть використовуватися рахунки витрат залежно від місця їх здійснення – Дт 23, 91, 92, 93, 94 у кореспонденції з рахунком 631 або 685.

Раді допомогти, звертайтесь ще!