Заголовок тимчасово відсутній

Іноземні інвестиції (включаючи внески в статутний капітал підприємств) оцінюють в іноземній конвертованій валюті і в гривнях за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України (ч. 1 ст. 393 ГКУ, ст. 5 Закону № 93 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text)

Тому розмір статутного капіталу фіксують на субрахунку 401 в гривнях за курсом НБУ на дату підписання засновницьких документів - (а не реєстрації змін у реєстратора). Адже п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» вимагає відображати операції в інвалюті при їх первинному визнанні у валюті звітності (грошовій одиниці України) шляхом перерахунку суми в інвалюті із застосуванням курсу НБУ на дату здійснення операції — дату визнання власного капіталу.

У такому разі сума інвалютного внеску, відображена на субрахунку 401, відповідатиме величині, зафіксованій у статуті підприємства. Стаття «Зареєстрований (пайовий) капітал» — немонетарна. Курсові різниці за нею не розраховують. І тому кредитове сальдо субрахунку 401 у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют не перераховують. Тож коливання валютного курсу ніяк не позначаються на величині статутного капіталу, відображеній за кредитом субрахунку 401. Із зобов’язаннями засновників-нерезидентів з внесків в інвалюті в статутний капітал (сальдо за дебетом рахунку 46) все відбувається навпаки. Така заборгованість є монетарною — вона буде погашена грошовими коштами. А коли так, то за монетарною заборгованістю засновників необхідно визначати курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21): 1) на дату повного або часткового погашення заборгованості (у межах її обсягу або за всією статтею — відповідно до облікової політики); 2) на дату балансу.

Курсові різниці виникають тільки при порівнянні курсів НБУ на різні дати: дату здійснення госпоперації і дату балансу. Це виходить з п. 4 П(С)БО 21.Курсові різниці від перерахунку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу відображають у складі додаткового капіталу (п. 8 П(С)БО 21).

Такі курсові різниці не визнають доходом.

Для обліку додаткового капіталу застосовують однойменний рахунок 42.

— позитивну курсову різницю (курс НБУ зріс) відображають проводкою: Дт 46 — Кт 425;

— від’ємну (курс НБУ знизився) — зворотною кореспонденцією: Дт 425 — Кт 46.

Отже, дата зафіксованого курсу для розміру внеску - це дата підписання засновницького договору чи іншого документу, завдяки якому новий власник отримв корпоративні права. Далі, в цього завновника утворюється монетарна заборгованість - і підприємство визначає курсову різницю на дату сплати такої заборгованості по внеску (частини внеску)- при цьому курсові різниці за монетарними статтями можна визначати на дату зарахування інвалюти на розподільчий рахунок (транзитний). Дата реєстраціїї змін у реєстратора фактично не має значення для визначення валютного курсу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!