Заголовок тимчасово відсутній

то щодо «шведського столу» є маса нюансів, спричинених хиткою позицією податківців. До слова, у ЗІР взагалі немає інформації щодо оподаткування харчування, а про «шведський стіл» і поготів.

«Шведський стіл» (буфет) – це такий спосіб подавання їжі, за яким страви виставляються поруч, і їжу накладають у свої тарілки самі гості. При цьому не ставиться завдання контролю, хто які страви взяв і скільки.

В ІПК від 03.06.2019 №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК податківці зазначали, що неможливість підприємства персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. На їхню думку, положення колективного договору (зокрема, в частині відсутності персоніфікації харчування, яке надається), укладеного між підприємством та трудовим колективом, не можуть встановлювати або змінювати норми ПКУ щодо оподаткування доходів фізичних осіб.

Щоб утримати ПДФО та ВЗ або нарахувати ЄСВ, потрібне одночасне виконання двох умов:

має бути чітко визначено, хто такий дохід отримав;
має бути чітко визначено, в якій сумі було надано такий дохід.
Адже «шведський стіл» виставляється для певної групи працівників, а податки рахуються за кожним із них окремо. І тут вже груповий підхід не працює.

Крім того, податківці зазначили, що документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ПКУ (до яких відноситься і надання доходу, з якого утримується податок), які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

Із таких роз’яснень випливає лише один висновок: якщо треба персоніфікувати дохід, то оформляйте первинні документи з його надання персоніфіковано. Як саме розподілятиметься загальна вартість спожитого харчування на кожного працівника, залишається, по суті, на розсуд самого роботодавця.

Також в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС зазначала, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. Були й інші консультації від податківців, у яких вони так чи інакше наполягають на своєму: що таки буде дохід від харчування за типом «шведського столу», але як його вираховувати, незрозуміло.

Для оподаткування доходу ПДФО має бути низка базових елементів:

платник податку;
об’єкт оподаткування;
база оподаткування;
ставка оподаткування.
Якщо говорити про «шведський стіл», то єдиним відомим елементом із перерахованих вище є лише ставка податку, адже абсолютно неможливо проконтролювати чи визначити, хто що їв та скільки. На нашу думку, ділити загальну вартість страв, виставлених на стіл, на загальну кількість присутніх працівників також буде несправедливо, бо ті з них, хто з’їв більше, заплатять менше податку, а ті, хто з’їв менше, заплатять більше. Втім, іноді навіть немає інформації про те, скільки працівників відвідали «шведський стіл», адже ніхто не рахував кількість присутніх.

Суди стають на бік роботодавців. Тож якщо на підприємстві працівники харчуються за системою «шведський стіл», дохід персоніфікувати неможливо, тому і податки утримати, по суті, неможливо, але потрібно бути готовими до того, що, ймовірно, доведеться свою позицію обстоювати у суді.

Якщо ж роботодавець дотримується обережної позиції і вирішить оподаткувати таке харчування, як варіант, фахівці з оподаткування (не податківці!) пропонують загальну вартість страв, що подаються на стіл, ділити на кількість працівників, на яких розраховано цю кількість страв.
Ми все одно продовжуємо дотримуватися позиції, що під час організації харчування за системою "шведський стіл" дохід неможливо персоніфікувати, тому й немає об'єкта для обкладення ПДФО та ВЗ.

ДФС наполягає на тому, що операції підприємства з надання безкоштовного харчування для своїх працівників на умовах шведського столу для такого підприємства – платника ПДВ є об'єктом обкладення ПДВ, під час здійснення яких ПДВ підлягає нарахуванню у загальновстановленому порядку.

податківці дотримуються такої позиції: операція з постачання безоплатного харчування є оподатковуваною, і тому компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно.

Своєю чергою, у підприємства згідно з п. 198.3 ПКУ зберігається право на податковий кредит у зв'язку із забезпеченням працівників харчуванням

Раді допомогти, звертайтесь ще!