Заголовок тимчасово відсутній

Ліквідаційну вартість не можна призначати нульовою, у двох випадках:

1) цей об’єкт основних засобів, що вводиться в експлуатацію, планується амортизувати методом зменшення залишкової вартості (це давно підтверджено листом Мінфіну від 25.06.2001 р. № 053-2989 (офіційна версія - https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2989201-01 );

2) переоцінюється повністю замортизований об’єкт основних засобів (коли залишкова вартість якого вже дорівнює нулю), бо пункт 17 ПСБО 7 та пункт 35 Методичних рекомендацій № 561 вимагають обов’язково встановити ліквідаційну вартість.

В інших випадках податківці теж постійно намагаються донарахувати податок на прибуток, якщо ліквідаційна вартість нульова. Треба бути готовими до цього.

НП(С)БО 7 не вимагає від підприємства здійснювати списання основних засобів, які замортизувалися протягом визначеного строку корисного використання. Попри те, що за даними обліку, залишкова вартість об’єкта основного засобу відповідає нулю, такий об’єкт не втрачає статусу основного засобу: він і надалі має здатність генерувати економічні вигоди, що надходять від його використання.

При цьому, п.25 НП(С)БО 7 підприємству надано право переглядати, зокрема, строк корисного використання основного засобу.

Крім того, п.16 НП(С)БО 7 передбачено, що підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Окремі консультанти наголошують, що це лише право, а не обов’язок. Разом з тим, відповідно до п.1-3 розд.ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», що затверджене наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013р. (далі – НП(С)БО 1), фінансова звітність повинна:

бути дохідлива і зрозуміла її користувачам;
містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;
бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Тобто, нехтуючи своїм правом в міру складності і трудозатратності процесу переоцінки основних засобів, потрібно не забувати, що таке нехтування може призвести до викривлення даних фінансової звітності.

Зауважте, що п.16 НП(С)БО 7 говорить про суттєву різницю між залишковою та справедливою вартостями.

Раді допомогти, звертайтесь ще!