Заголовок тимчасово відсутній

Насамперед варто зазначити, що переоцінка основних засобів – справа цілком добровільна (п. 16 П(С)БО7). Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. (п. 16 П(С)БО 7). Отже, "може" – не значить "зобов'язаний". Тож переоцінка проводиться за рішенням підприємства, яке закріплено відповідним наказом керівника.

У бухгалтерських колах дискусії з приводу того, що робити з повністю амортизованими ОЗ, досі не вщухають. Фахівці пропонують такі варіанти:

1. обов’язкова переоцінка та перегляд строку експлуатації;
2. перегляд строку експлуатації без переоцінки;
3. припинення визнання.

Переоцінка Звісно, нульовий ОЗ можна переоцінити та, відповідно, переглянути строк його експлуатації.
Перегляд лише строку експлуатації Це цілком допустимий варіант. По суті, подовження строку експлуатації — це дотримання вимог параграфа 51 МСБО 16. Дехто каже, що подовжити строк експлуатації неможливо без його переоцінки.

Нагадаємо, що модель оцінки ОЗ — це вибір облікової політики компанії. Отож переоцінка — справа добровільна. Коли вартість дійшла до нуля, це не є причиною для зміни моделі оцінки. Але, звісно, є можливим, якщо компанія вважає, що це забезпечить більш достовірне відображення інформації у звітності. У такому разі вартість ОЗ може збільшитися в майбутньому після поліпшення.

Припинення визнання Цей варіант «робочий», якщо подальше використання об’єкта не планують. Нагадаємо, що відповідно до параграфа 67 МСБО 16 слід припиняти визнання балансової вартості об’єкта основних засобів:

а) після вибуття або
б) коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття.

Якщо ж ви плануєте використання, слід розглянути інші варіанти.

Хочемо застерегти вас від здійснення таких помилок, які призведуть не так до облікових, як до податкових проблем:

• лишити все як є. Тобто в обліку «теліпатиметься» повністю зношений ОЗ зі строком корисного використання, який минув;
• списати ОЗ з обліку, тобто відобразити кореспонденцію Дт 13 Кт 10, але фактично продовжувати його використовувати.

Тут можливі такі неприємні ситуації:

• невизнання витрат на поліпшення та ремонт таких ОЗ у платників податку на прибуток. Погодьтеся, ремонтувати те, чого фактично немає або що висить «прострочене», буде досить дивно в податковій площині;
• виникнення зайвого доходу. Так, якщо списаний ОЗ знайдуть податківці під час перевірки, вони, найімовірніше, оприбуткують його як лишки. Звісно, вартість може бути і не нульовою;
• питання із правом на податковий кредит із ПДВ в разі проведення ремонтів та поліпшення. Ситуація актуальна для обох видів помилок.

Раді допомогти, звертайтесь ще!