Заголовок тимчасово відсутній

Відповіді на питання.

1. Розрахунок кількості днів для компенсації. За нормою ст.9 Закону №504 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=#n70 до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 та 26 цього Закону. В ст.26 Закону №504 зазначена відпустка без збереження, що надавалась на період карантину та воєнного стану. Період відпустки без збереження зарплати по 23.12.2023 включається в стаж роботи для нарахування днів відпустки, а період з 24.12.2023- не включається (цією датою внесені зміни Законом №3494 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#n3 в ст.26). Для розрахунку днів відпуски рекомендую користуватись калькулятором відпускних на нашій платформі: https://7eminar.ua/calculators/year-vacation (дату закінчення робочого року виставляйте 23.12.2023).

Розрахунок середньоденної для компенсації відпустки. Середньоденна буде розраховуватись за нормою п.2 Порядку №100 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF?find=1&text=#n42 з тарифної ставки (окладу). При цьому тарифну ставку (оклад) необхідно брати в частині, обчисленої пропорційно до умов укладеного трудового договору. Розрахунковий період обмежується місяцями 2023р. Розрахунок середньоденної в такому разі наступний: Оклад(частина окладу або МЗП)*12 міс./365к.д.

Сума компенсації відпустки розраховується як добуток середньоденної та розрахованої кількості календарних днів.

2. Звільнення працівника за ініціативою роботодавця має містити законну підставу. Безпідставно звільнити працівника не можливо ні за яких умов, звільнення буде незаконним.

Звільнення з ініціативи роботодавця може відбутися через вину працівника: невиконання ним трудових обов'язків та порушення трудової дисципліни. Згідно зі ст. 40 КЗпП, роботодавець має право звільнити працівника через наступні підстави, пов'язані із виною працівника:

- систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних на це причин (п.3 ст. 40 КЗпП);

зафіксований прогул, тобто відсутність працівника на роботі понад 3 години протягом одного робочого дня (п.4 ст. 40 КЗпП);

- появу на робочому місці в нетверезому стані або в стані наркотичного сп'яніння (п.7 ст. 40 КЗпП);

- розкрадання майна роботодавця (п.8 ст. 40 КЗпП);

- одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п.1 ст. 41 КЗпП). Така причина звільнення може застосовуватись тільки до директорів, керівників підприємств, його філій та підрозділів та їх заступників, головних бухгалтерів та їх заступників;

- через винні дії керівника, що призвели до несвоєчасної виплати заробітної плати (п.11 ст. 41 КЗпП);

- повторне порушення законодавства у сфері ліцензування та видачі дозвільних документів (ч.2 ст. 41 КЗпП).

Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП роботодавець має право ініціювати розірвання трудових відносин із працівником у будь-який момент через зміни в організації виробництва та умовах праці, ліквідацію, перепрофілювання, внаслідок реорганізації або скорочення чисельності штату працівників. До підстав, не пов'язаних з порушенням трудових обов'язків, належать:

- скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП);

- невідповідність працівника займаній посаді (п.2 ст. 40 КЗпП);

- відсутність на роботі понад чотири місяці поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності (п.5 ст. 40 КЗпП).

- поновлення на роботі попереднього працівника (п.6 ст. 40 КЗпП);

- втрату довіри з боку роботодавця (п.2 ст. 41 КЗпП);

- вчинення аморального проступку (п.3 ст. 41 КЗпП);

- підпорядкування близькій людині (п.4 ст. 41 КЗпП).

Кожна з підстав звільнення має певний алгоритм дій відповідно до сукупності законодавчих актів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!