Заголовок тимчасово відсутній

ПКУ визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4564):

"189.9. У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням."

Тобто, ПЗ можуть бути нараховані на звичайну ціну списаного ОЗ, якщо вона вища залишкової (яка 0 грн.). Проте, звичайна ціна може бути визначена саме по даному об~єкту, а не по новому такому ж.

Або Ви взагалі не нараховуєте ПЗ на підставі абз. 2 п. 189.9 ПКУ, але тут треба мати документ про знищення. розібрання або перетворення такого ОЗ,

Мінфін надавав таку позицію в УПК № 673 від 03.08.2018 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0673201-18#n34):

"...у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов'язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 Кодексу) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29 грудня 1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

При цьому Кодексом не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв'язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису)."

По МНМА:

Вони не є ОЗ за визначенням п. 14.1.138 ПКУ

ПКУ визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=2024#n4931):

"198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися..."

Ст. 189 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=2024#n4564):

"189.1. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Отже, МНМА за правилами бухобліку є необоротними активами. Тому база оподаткування, на нашу думку, має визначатися на рівні їх залишкової вартості на момент списання. Якщо вона 0 грн. - ПДВ немає на що нарахувати

ЗІР (101.04, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=31493 ):

"Чи нараховуються податкові зобов’язання при здійсненні операцій із списання (ліквідації) малоцінних необоротних матеріальних активів?

Відповідь:

У разі списання малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА) такі МНМА не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку.

Отже при списанні МНМА, придбаних з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях (для списання МНМА, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту), податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ:

нараховуються, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;

не нараховуються, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню."

Отже, якщо є докази, що МНМА використовувалися в господарській діяльності і "покривалися" ціною продажу основної реалізації товарів/продукції/послуг (наприклад, за даними калькуляцій на відпускну ціну видно що ціна формувалася таким чином, що перекривала адміністративні витрати та витрати збуту, куди списувалася амортизація таких МНМА), то нараховувати умовні ПЗ не треба.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!