Заголовок тимчасово відсутній

На нашу думку має право.

Із норм п. 38-1.3 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n19231 можна зробити висновок, що МПЗ повинен визначати той, хто використовує ділянку. Так, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких ділянок у порядку, визначеному ПК. Як бачимо, тут ідеться не тільки про користування на праві оренди (суборенди) чи емфітевзису, а й про інше користування, під яким, на нашу думку, слід розуміти користування земельними ділянками, передбачене ст. 12 Закону про ФГ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n96.

Утім, думка податківців із цього питання зовсім інша. Так, на офіційному сайті ДПС надано відповіді щодо особливостей визначення МПЗ https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/725465.html. У відповіді на запитання № 1 податківці роз’яснюють, що якщо ФГ користується земельними ділянками сільгосппризначення, які перебувають у власності членів ФГ, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу права користування, то обов’язок із визначення МПЗ виникає у членів ФГ.

Дійсно, норма п. 38-1.4 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n19231 говорить: якщо право користування не зареєстроване, то МПЗ має визначати власник або особа, за якою зареєстроване таке право. За загальною нормою право користування має бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Проте, згідно зі ст. 12 Закону про ФГ право володіння та користування земельними ділянками, що належать на праві власності чи користування членам ФГ, здійснює ФГ. Причому законодавство не вимагає укладання договорів оренди таких ділянок, достатньо прописати в статуті ФГ, що ці ділянки використовуються в його господарській діяльності. Такий висновок підтверджує Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 (ЄДРСР, реєстр. № 90458899): перехід прав та обов’язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним ФГ відбувається за нормами Закону № 973 та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.

Отже, на думку податківців, у цій ситуації МПЗ зобов’язані визначати члени ФГ. Тобто податківці не враховують норми ст. 12 Закону № 973, а також судову практику щодо оформлення користування земельними ділянками, які на праві власності чи користування належать засновнику та іншим членам ФГ. З огляду на позицію ДПС може виникнути така ситуація: якщо ФГ включить ці землі в розрахунок МПЗ, то податкове повідомлення-рішення про розрахунок і сплату МПЗ надійде фізособі – засновнику/іншим членам ФГ, адже саме за фізособою зареєстроване право власності/користування. Вважаємо, що в такому разі фізособа може оскаржити це ППР на тій підставі, що земельними ділянками користується ФГ (причому цілком законно) і МПЗ для таких ділянок уже розраховане ФГ як юрособою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!