Заголовок тимчасово відсутній
Дарування – це операція з безоплатного постачання, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Складають дві податкові накладні: для отримувача – «нульову», для себе – виходячи із звичайної ціни.
Відповідно до ст. 729 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3589 пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч. 1 ст. 720 ЦКУ (фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада), для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки операція пожертви фактично являє собою операцію дарування, то і оподатковується вона за правилами, встановленими для операції з безоплатної передачі товарів.
Згідно з пп. «а» п. 185.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4483 об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі. Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).
Таким чином, операція з безоплатної передачі товарів (ковбасних виробів) на підставі договору пожертви або дарування підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.
Пунктом 188.1 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому база оподаткування не може бути нижче ціни придбання таких товарів, а у разі постачання самостійно виготовлених товарів – нижче звичайних цін. Винятком є постачання товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, газу, який постачається для потреб населення та електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Враховуючи норму п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 р. № 1307, при безоплатному постачанні товарів платник ПДВ повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН дві податкові накладні:
· першу – на договірну вартість (при безоплатному постачанні товарів база оподаткування дорівнює нулю, тому графах 7 і 10 зазначають «0», а графу 11 («сума ПДВ») не заповнюють. Цю «нульову» податкову накладну складають на одержувача безоплатних товарів (послуг). У разі якщо отримувач товарів є платником ПДВ його реквізити (найменування, ІПН, податковий номер) зазначають у відповідних полях податкової накладної. Якщо отримувач товарів не зареєстрований платником ПДВ, то в назві покупця вказують «Неплатник» і зазначають умовний ІПН покупця «100000000000»;
· другу – на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною операції. Ця податкова накладна не підлягає видачі отримувачу (у службовому полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини…» проставляють відмітку «Х» та вказують тип причини «15»). У графі «Отримувач (покупець)» вказують найменування (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи - підприємця) постачальника. В рядках «індивідуальний податковий номер» та «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» покупця вказують ІПН і податковий номер платника податків – постачальника. У графі 2 такої накладної вказується «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання». Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5 не заповнюють.
При оформленні другої податкової накладної постачальник самостійно може обрати один із варіантів:
· або скласти окрему податкову накладну на перевищення мінімальної бази оподаткування над вартістю безоплатної поставки (дата складання такої податкової накладної та ж сама що і дата складання «нульової» податкової накладної);
· або зведену податкову накладну на всю різницю перевищення мінімальної бази оподаткування над вартістю продажу (в даному випадку ця різниця дорівнюватиме звичайній ціні ковбасних виробів). Це передбачено п. 201.4 ПКУ та п.15 Порядку № 1307.
У разі складання зведеної податкової накладної в службовому полі «Зведена податкова накладна» вказують код ознаки «3». Дата складання зведеної податкової накладної – не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
В ситуації, що розглядається, не виключений і дещо інший варіант складання податкових накладних. Спочатку при списанні зіпсованої продукції платник податку нараховує податкові зобов’язання на «умовний продаж» згідно п.198.5 ПКУ і в кінці місяця складає зведену податкову накладну із типом причини невидачі «13» (п.8 та п.11 Порядку № 1307). Згідно роз’яснень податківців якщо товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами придбаними чи виготовленими з ПДВ, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тобто нараховані податкові зобов’язання на «умовний продаж» компенсують суму податкового кредиту за тими придбаними товарами/послугами, недобротними активами, що були використані для виробництва зіпсованої продукції - ковбасних виробів.
При наступній безоплатній передачі цієї зіпсованої продукції на підставі договору пожертви (дарування) платник повинен нарахувати «нульові» податкові зобов’язання і скласти «нульову» податкову накладну в порядку, наведеному вище. Ще одну податкову накладну на різницю складати вже не потрібно (хоча не виключено, що у податківців буде інша точка зору і вони вимагатимуть скласти додаткову податкову накладну на суму перевищення мінімальної бази оподаткування над вартістю продажу (в даному випадку таке перевищення дорівнюватиме звичайній ціні ковбасних виробів). Тому для впевненості у своїх діях Вам бажано отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання від ДПС.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Невизначеність щодо трудових книжок без кадровика на підприємстві
Об’єднана звітність: обнулення неправильних показників та введення правильних даних
Продовження терміну для оцифрування трудових книжок: що далі
Оформлення поїздок агронома та працівників у відрядження
Зарплата зовнішнього сумісника: чи потрібно індексувати без довідки
Компенсація витрат на пальне: оподаткування та документальне оформлення
Правомірність виплати компенсації за невикористану відпустку при мобілізації
Документи для контролю: надавати всі чи достатньо пояснення
Правильний код класифікації для ПДФО при сплаті зарплати
Актуальний термін позовної давності: що потрібно знати сьогодні
Оформлення протоколу для зовнішнього сумісника з лікарняним оплачуваним місцем
Чи потрібно проводити компенсацію за відпустку через резерв
Чи можуть нові працівники взяти відпустку через 10 місяців
Оформлення господарської операції монтажу з матеріалами замовника
ТзОВ інтернет-провайдер надаємо послуги інтернету , та монтаж відеокамер(системи відеоспорстережень)для забудовників .Основний КВЕД наш 61.10.
КВЕД43.21 в нас є ,як допоміжний.
Покупець (замовник) хоче щоб ми провели монтаж відкеокамер та…
Складнощі з випискою податкових накладних від постачальника послуг
Оподаткування послуги ударно-хвильової терапії для медичних закладів
Перебування працівника у відпустці за свій рахунок: нюанси
Обов'язковість зазначення розрахунків між ФОП у звіті 4ДФ
Переподання документів для військового обліку: коли очікувати
Чи потрібно подавати Звіт по особах з інвалідністю
Підкажіть, будь ласка чи потрібно подавати Звіт по особах з інвалідністю, якщо на підприємсті 5 штатних працівників та є гіг спеціалісти за гіг контрактами?
Дякую…

