Заголовок тимчасово відсутній

Прямої норми щодо відмови ЗАкон 1105 не містить. Проте у працівника немає і нарахоаної зарплати та немає і втрати такого заробітку через лікарняний. Як зазначав ПФУ у листі від 30.03.2023 р. N 12195-15368/У-03/8-2800/23 Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2464 застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Отже, право на допомогу по тимчасовій непрацездатності мають виключно застраховані особи, тобто для отримання права на зазначену допомогу працівнику необхідно набути статус “застрахованої особи” в місяці настання страхового випадку шляхом сплати за нього роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в строки та розмірах, визначених чинним законодавством.
Таким чином, за думкою ПФУ, на період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин і за нього роботодавцем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, він втрачає статус “застрахованої особи” і у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності. Отже розпорядчому документі про відмову в оплаті ЛН слід посилатись на ст. 15 Закону 1105.

Раді допомогти, звертайтесь ще!