Кабмін постановою від 05.08.2020 р. №686 затвердив норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження і транспортування. Так, установлено максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження і транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом.

Норми втрат пального не поширюються, зокрема, на обсяги нафтопродуктів у резервуарах АЗС, але тільки у частині їх зберігання. Тобто якщо пальне тільки зберігається у резервуарі АЗС без регулярного відпуску, то протягом такого зберігання його кількість не може зменшуватися внаслідок природних причин.

Звертаємо увагу, що у Постанові №686 не встановлено окремих норм втрат при відпуску нафтопродуктів з резервуарів АЗС через паливно-роздавальні колонки. На нашу думку, роздрібні торговці пальним також можуть застосовувати норми втрат при відпуску пального до всього обсягу відпущеного пального за звітний період.

Норми втрат при відпуску пального на АЗС можна застосувати тільки після встановлення факту нестачі нафтопродуктів. Своєю чергою, цей факт можна встановити лише шляхом інвентаризації залишків пального.
З погляду податківців важливо, щоб на природні втрати не списувалося пальне, яке насправді було реалізоване «наліво» без сплати податків. Об'єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат.
«мертві залишки» слід списати на витрати. Якщо це роздрібна торгівля нафтопродуктами на АЗС, то на нашу думку, це будуть витрати на збут – Дт 93 Кт 281. Одночасно цей залишок пального списується з обліку в СЕА РП – для цього потрібно скласти та зареєструвати акцизну накладну з кодом операції «2» - пальне, втрачене у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсоване, знищене, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (пп. 214.7, пп. 216.3 ПКУ).

Згідно із п. 6 Порядку № 715 під час зіставлення допускаються розбіжності не більше ніж на 3 відсотків обсягу обігу або залишків скрапленого газу. Період здійснення зіставлення дорівнює календарному місяцю (п. 7 Порядку № 715). Відповідно до п. 11 Порядку № 715 на підставі результатів зіставлення платники можуть відповідно до вимог Кодексу скласти та зареєструвати такі документи, необхідні для усунення розбіжностей, у: СЕАРП та СЕ - акцизні накладні та/або розрахунки коригування, заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, передбачені ст. 231 ПКУ та ст. 232 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!