Заголовок тимчасово відсутній

Управляння будинком здійснюється обєднанням співвласників. Саме обєднання на Загальних Зборах обирає модель управління. У вашому випадку співвласники вашого багатоквартирного будинку обрали модеь управління - самоуправління, обрали членів правліня та з їх складу голову правління. Голова правління приступив до обовязків, які полягають саме в управлінні будинком.

Делегувати комусь повноваження з управління багатоквартирним будинком надежить до компетенції загальних зборів. Відтак, якщо загальними зборами цей ФОП не обраний як управитель, надавати послуги з управління будинком він не може, оскільки не має законних підстав.

Статут об’єднання складають відповідно до Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Держкомунгоспу від 27.08.2003 р. № 141 (далі — Типовий статут). Саме в статуті визначають: статутні органи об’єднання, їхні повноваження та порядок формування. До того ж саме в статуті ОСББ можуть бути визначені особливості оформлення відносин із головою ОСББ.

Щодо надання послуг. Існує декілька видів Договорів ЦПХ, які урегульовано ЦКУ.

• договір підряду — може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦКУ);
• договір на надання послуг — за яким виконавець надає послугу, що споживається в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити її виконавцеві (ст. 901 ЦКУ);
• договір доручення — згідно з яким одна сторона зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони певні юридичні дії (ст. 1000 ЦКУ).

Жоден із перелічених видів договорів ЦПХ не підходить для виконання обов’язків голови ОСББ. Адже такі обов’язки виконуються на постійній основі й оплачують його працю, а не надані послуги (виконані роботи). Тобто фактично оплачують час, протягом якого голова ОСББ виконує свої обов’язки, а не виконаний обсяг робіт (послуг).

Таким чином, обов’язки голови ОСББ на умовах трудового договору може виконувати й особа, яка одночасно займається підприємницькою діяльністю. Але ні з фізособою, ні з підприємцем не можна укласти договір ЦПХ на виконання обов’язків голови ОСББ (який є керівником і посадовою особою). Адже він виконує свої обов’язки на постійній основі, і вони не вписуються в площину цивільного законодавства.

Згідно з п. 16 р. ІІІ Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 р. № 141, голова правління на виконання своїх повноважень, зокрема, діє без доручення від імені об’єднання й укладає в межах своєї компетенції договори. Інакше кажучи, голова правління є представником ОСББ, і саме він у загальному випадку має скріплювати власним підписом договори, які ОСББ укладає з контрагентами.

Водночас ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України чітко передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом.

Завважимо: як свідчить практика, зважаючи на наведену вище норму, суди вбачають підстави для визнання недійсними договорів, які укладені між юридичною особою та ФОП, що є керівником такої юридичної особи (див., наприклад, постанову ВСУ від 23.09.2014 р. у справі № 3-110гc14, на яку активно посилаються суди нижчих інстанції під час розгляду аналогічних ситуацій).

Виходячи із вищенаведеного, Голова ОСББ не може надавати "Адміністративні послуги стосовно господарської діяльності ОСББ, управління будинком та всіма його службами" своєму ОСББ.

Для неприбуткової установи (в плані втрати такого статусу) важливим є не сам факт надання платних послуг чи продажу товарів (основних засобів), а безпосередньо те, на які цілі йдуть отримані доходи.

Неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов'язана із статутною (у т. ч. здійснює продаж основних засобів) та не використовує їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така неприбуткова організація відповідно до пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. При цьому податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Раді допомогти, звертайтесь ще!