Заголовок тимчасово відсутній

Пальний акциз. Відповідь на це запитання залежить від об’єму ємностей, в яких зберігається пальне, та обороту пального за період. Річ у тому, що зобов’язання стати платником пального акцизу виникає за наявності акцизного складу. А відповідно до п.п. 14.1.6 ПКУ акцизного складу у суб’єкта господарювання, що зберігає пальне виключно для власного споживання, не буде, якщо він не є платником сільгоспЄП і місткість ємностей на його нафтоскладі не перевищує 200 кубічних метрів та протягом календарного року він отримує пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки на АЗС тощо). Таким чином, якщо суб’єкт вписується у вищеописані вимоги щодо обсягу ємностей і обороту пального за рік, то він за умови використання пального тільки на власні цілі не має акцизного складу і не повинен реєструватися платником пального акцизу. Екоподаток при зберіганні. Оскільки практично усі суб’єкти господарювання, які зберігають пальне для власного використання, отримують ліцензію на право зберігання пального, то податківці чітко усвідомлюють, у якого суб’єкта господарювання є ємності для зберігання пального. Враховуючи це, вони почали вимагати (БЗ 117.01) від усіх суб’єктів господарювання, які зберігають пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях: — отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; — сплачувати екоподаток за викиди в навколишнє середовище.

На наш погляд, погоджуватися чи ні з вимогами фіскалів, вирішує кожен платник самостійно. Якщо суб’єкт господарювання погоджується із фіскалами, то він має нарахувати екоподаток за такі викиди. Проблема тільки в тому, де взяти обсяг викидів, коли у підприємства немає дозволу на викиди забруднюючих речовин (його навряд чи хтось із суб’єктів, хто зберігає пальне, отримав). Через відсутність реальних даних слід брати потенційні, отримані із відкритих джерел, дані про можливі обсяги викидів певними видами пального. Чесно кажу, обсяг викидів буде ну дуже мізерним. Тому декому вигідніше подати декларацію і сплатити мізерний екоподаток та уникнути штрафу за неподання декларації, ніж сперечатися з фіскалами. Хто не бажає платити екоподаток, радимо у відповідь на отриманий запит від фіскалів про необхідність сплатити податок відповісти, що:

— жодних стаціонарних джерел забруднення ви не маєте, тож отримувати спецдозволи на їх експлуатацію не повинні;

— випаровування пального з ваших ємностей з пальним хоча і є, але вони менші, ніж похибка вимірювання, тож лічильниками-витратомірами не фіксуються;

— фактична інвентаризація теж не підтверджує втрат пального від випаровування, отже, немає підстав відображати такі втрати в бухобліку.

Спираючись на це, слід зробити висновок, що у суб’єкта господарювання відсутній об’єкт оподаткування, а отже, це звільняє вас від подання звітності з екоподатку, що прямо передбачено п. 49.2 ПКУ. Раді допомогти, звертайтесь ще