Заголовок тимчасово відсутній

Законодавством про працю не встановлено обмежень щодо заборони скорочення працівників недержавних підприємств, установ та організацій в період воєнного стану. Відповідно ч.1 ст. 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці як у мирний час, так і у період дії воєнного стану. Проте, відповідно до ч.4 ст. 49-2 КЗпП ця вимога не застосовується до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Підстава для звільнення - п.1 ч.1 ст.40 КЗпП - у зв’язку зі змінами в організації виробництва і скороченням штату.
Якщо працівника звільнено у зв’язку із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємства, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП), то виплата допомоги по безробіттю відкладається на місячний термін (з дати звільнення), але виплачується усі 360 календарних днів.
Якщо роботоавець пропонує інші підстави звільнення, приміром:
- за власним бажаням (ст.38 КЗпП), погоджуватия не варто, адже ставши на облік в службі зайнятості, перші 90 днів не отримуватимете допомогу;
- за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП) – у цьому разі починаючи з восьмого дня з дати звільнення, звільнений працівник може отримувати допомогу з безробіття. При звільненні за власним бажанням (стаття 38 КзПП) на таку допомогу можна розраховувати лише по закінченню тримісячного терміну з дати постановки на облік у службі зайнятості.
При звільненні праівника видаєте йому: належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи; повідомлення про виплати. При постановці на облік в центрі зайнятості подається:
• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
• іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, – посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
• документ про освіту;
• військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби. Раді допомогти, звертайтесь ще