Заголовок тимчасово відсутній

Відшкодуванням є грошові кошти, які стягуються з винної сторони, яка заподіяла збитки. За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємства, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов‘язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі №761/6313/14, постанові ВСУ від 14.12.2016 року у справі №206/837/15.

Ст. 1192 ЦКУ Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання матвідповідальності працівника мають виконуватися такі умови:

1) порушення працівником покладених на його трудових обов’язків;

2) підприємству нанесено пряму дійсну шкоду. 3) прослідковується причино-наслідковий зв’язок між протиправними діями (бездіяльністю) працівника та заподіяною шкодою;

4) установлено вину працівника (умисел чи необережність).

Лише в разі виконання всіх перелічених вище умов працівника можна притягти до матвідповідальності. Причому незалежно від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 130 КЗпП).

Не може бути покладена матвідповідальність на працівників за шкоду (ч. 4 ст. 130 КЗпП):

яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику;

заподіяну працівником, який перебував у стані крайньої необхідності (тобто дії працівника були спрямовані на усунення небезпеки).

Отримати відшкодування шкоди роботодавець може в добровільному порядку, шляхом примусового стягнення або ж через суд. Раді допомогти, звертайтесь ще