Заголовок тимчасово відсутній

Так можна робити. Щоб надалі у працівників була можливість тривалий час перебувати у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану- потрібно, щоб підставою для надання такої відпустки була ч.3 ст.12 Закону № 2136. Нагадаємо, що в Законі № 2136 від 15.03.2022 р. є дві різні підстави для надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан. Так, відповідно до ч. 3 ст.12 Закону № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20 відпустка без збереження заробітної плати на період воєнного стану може надаватись УСІМ категоріям працівників, у тому числі і працівникам, які набули статус внутрішньо переміщеної особи або перебувають за кордоном. Така відпустка надається після погодження з роботодавцем і не обмежена кількістю днів, але має надаватися в рамках дії воєнного стану. Тоді як відпустка без збереження заробітної плати на період воєнного стану на підставі ч. 4 ст.12 Закону № 2136 надається тільки працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи. Роботодавець надає таку відпустку в обов’язковому порядку, тривалість такої відпустки визначається в заяві, але не більше 90 календарних днів за весь період воєнного стану з урахуванням усіх продовжень.

Отже, працівнику за погодженням з роботодавцем можна надати відпустку без збереження заробітної плати на підставі ч.3 ст.12 Закону № 2136 на термін, до якого встановлений воєнний стан. При кожному новому продовженні воєнного стану потрібно буде писати нову заяву та видавати новий Наказ. При цьому, якщо працівник уже перебував у відпустці без збереження зарплати через воєнний стан, то слід написати нову заяву і видати новий наказ, мова про продовження раніше наданої відпустки - не йдеться. Раді допомогти, звертайтесь ще