Заголовок тимчасово відсутній

У законодавстві немає заборони для перерахування частини зарплати працівника на рахунок іншої фізичної особи. Працівник самостійно розпоряджається заробленими коштами. Більш того, ч. 5 ст. 24 Закон України «Про оплату праці» zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр передбачає: за особистою письмовою згодою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Тобто ця норма передбачає можливість перерахувати належні до виплати працівникові кошти за тими реквізитами, які вкаже працівник. Звісно, зазвичай працівник вказує реквізити своєї банківської картки (у межах зарплатного проекту) чи іншої особистої карти. Втім за даною нормою він може вказати іншого отримувача коштів — попросити роботодавця перерахувати свою зарплату (усю суму «на руки» чи частину) за певними платіжними реквізитами, коли отримувачем буде інша фізична чи юридична особа, а не сам працівник.Працівник пише заяву в довільній формі з проханням перерахувати таку-то суму за такими-то платіжними реквізитами (у тому числі слід вказати ПІБ та реєстраційний номер платника податків отримувача такого платежу). Ця операція чимось схожа на виплату зарплати за довіреністю з каси установи.

Щодо заповнення додатка 4ДФ до Податкового розрахунку, то, на нашу думку, установа не є податковим агентом щодо фактичного отримувача частини зарплати працівника. Установа є податковим агентом щодо працівника, якому нарахувала зарплату (її відображаємо в додатку 4ДФ з ознакою «101», навіть якщо фактичне перерахування відбувається іншій особі). А в цій ситуації установа, керуючись ч. 5 ст. 24 Закону про оплату праці, просто на прохання працівника виплачує його зарплату не йому особисто, а за тими реквізитами, які він вказав у заяві. А тому немає підстав відображати таке перерахування в додатку 4ДФ. Раді допомогти, звертайтесь ще