Заголовок тимчасово відсутній

Роботодавець або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП (пп. 169.4.3 ПК). Тому в разі надання відпустки, що припадає на два місяці (червень і липень), суму відпускних за червень, слід додати до заробітку за червень і порівняти результат із граничною величиною доходу, що дає право на застосування ПСП. Якщо таке право виникає, треба нарахувати ПДФО на суму загального доходу за червень за мінусом ПСП. Усю суму оплати відпустки, що припадатиме на липень, слід оподаткувати за ставкою 18%, оскільки наперед податковий агент не може бути впевнений, чи буде право на ПСП в наступному місяці. Водночас у розд. І 4ДФ за червень у гр. 3а і 3 відображається сума нарахованих і виплачених доходів у вигляді зарплати за червень і відпускних за липень і червень, а у гр. 4а і 4 - зазначається сума ПДФО із суми зарплати + відпускних за червень із застосуванням ПСП + сума ПДФО у розмірі 18% із суми відпускних за липень. Таким чином ПДФО, зазначене у гр. 4а і 4 розд. І 4ДФ за червень, буде менше, ніж 18% від доходу, зазначеного у графах 3а і 3 цьго ж додатку (з урахуванням застосованої ПСП до доходу за червень). Після закінчення відпустки при нарахуванні заробітної плати за відпрацьовані дні липня податковий агент матиме необхідну інформацію про дохід за липень. І якщо з'ясується, що право на ПСП в цьому місяці в працівника є, податковому агенту треба скоригувати раніше розраховану суму ПДФО, що підлягає утриманню за цей місяць, і обчислити нову суму до утримання (у графах 4а і 4 розд. І 4ДФ за липень). Якщо права на ПСП не виникне, слід додатково утримати ПДФО із заробітку. Раді допомогти, звертайтесь ще