Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення , письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Також, можливість звільнення працівника, наприклад, під час відпустки, коли він не працював, чітко передбачена ст. 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Отже, законодавець не обмежує роботодавця в звільненні працівника у вихідний чи не робочий для нього день. Звісно, якщо цей день є робочим для роботодавця. Але при звільненні слід чітко дотримуватися всіх необхідних організаційно-правових нюансів щодо видачі трудової книжки, повідомлення про нараховані суми та наказу про звільнення. оскільки 30.04.2023 року є неділею - загальним вихідним днем - і працівники роботодавця, що відповідають за дотримання ст. 116 КЗпП мають у цей день вихідний день, в такому разі звільнити працівника неділею не можливо. Відповідно до листа Мінсоцполітики від 05.01.2018 року №9/0/22/18/134, при бажанні працівника звільнитися у неробочий день, роботодавець може виплатити йому всі розрахункові в останній робочий день (28.04.23 року) та видати належним чи ном оформлені документи відповдіно до ст. 116 КЗпП. У цьому разі роботодавець ризикує, адже працівник може, наприклад, отримати лікарняний за період до дня звільнення або з ним може щось статися і звільнення доведеться анулювати. Проте предʼявити роботодавцю невиконання ст. 116 КЗпП у працівника не буде підстав. Тому такий варіант залишається на розсуд роботодавця.

Раді допомогти, звертайтесь ще!