Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: ні, не буде. Згідно п. 32-1 Положення № 2 від 02.01.2019 р. суб'єкти господарювання – резиденти (юридичні особи та ФОП) мають право здійснювати розрахунки за ЗЕД-договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою ЕПЗ, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір. Незначний розмір валютних операцій на даний момент – це 400 000 грн в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют (ст. 20 Закону від 06.12.2019 р. № 361). Первинний документ містить відомості про господарську операцію (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про бухоблік). Як електронний, так і паперовий первинний документ має містити обов’язкові реквізити первинного документу(ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік). Тому, інвойс може замінити накладну/акт лише тоді, коли це буде гібридний документ. Окрім обов’язкових реквізитів первинки, він має містити інформацію про те, що продавець відвантажив товар, а покупець (замовник) його отримав (прийняв). На думку Мінфіну, на підставі рахунку-фактури (інвойса) можна відображати в бухобліку господарську операцію з постачання товару (робіт, послуг) без складання акту приймання-передачі. Але за умови, що оплату товару підтверджує відповідний платіжний документ (листи Мінфіну від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339, від 22.08.2017 № 35210-07/23-3364/2658). Цей підхід можна застосувати хіба що до послуг. Оскільки, на відміну від постачання товарів, результат надання послуг немає матеріалізованого чи об’єктивованого змісту. Адже у цьому разі продається не результат, а дії, які до нього призвели. Компанії, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, зазвичай працюють із іншомовними інвойсами, переважно англомовними. Але усі первинні документи в Україні складають українською мовою (п. 1.3 Положення № 88)