Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: Відповідно до п.3 Порядку № 1266 середньоденна зарплата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. Отже, під час розрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді віднімати святково-неробочі дні чи вихідні Порядком № 1266 не передбачено. Водночас, зауважте, що у п. 3 Порядку № 1266 у редакції, яка діяла до 01.01.2023, містилася норма щодо того, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключають з розрахункового періоду. Отже, враховуючи таку норму абз. 2 п. 3 Порядку № 1266, ФСС роз'яснювало, що усі календарні дні місяця, в якому застрахована особа мала тимчасову непрацездатність, вихідні дні та перебувала у відпустці без збереження зарплати, виключають із розрахункового періоду, так як вона не відпрацювала жодного дня в такому місяці (лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1). Тому до 01.01.2023 ФСС мав виключати із розрахунку весь місяць, в якому працівник не працював з поважних причин, разом із вихідним 1 числа і заробітком за цей місяць. Проте з 01.01.2023 такої норми Порядок № 1266 вже не містить, тому із розрахунку слід виключати виключно календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. Раді допомогти, звертайтесь ще