Заголовок тимчасово відсутній

Підкажіть, будь ласка, чи має право ФОП на 2 групі єдиного податку займатися ЗЕД-діяльністю в 2023 році? Планується закупівля та постачання товарів від нерезидента (імпорт товарів). Чи ще діють зараз заробони НБУ щодо оплати нерезиденту у валюті, якщо товари не з критичного переліку? Чи має значення для такого ФОП сума ЗЕД-контракту, та види товарів по КВЕД? Якщо так, підкажіть будь, ласка, на що саме треба звернути увагу. Дуже дякую!

ТК

Таїса, консультант

експерт

08.03.2023 | 16:12

Очікує відповідь

Відповідь на запитання: ФОП – платники єдиного податку 1 – 4 груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування (ЗІР, категорія 107.05). Кабінет міністрів України вніс зміни до додатка постанови від 24 лютого 2022р. № 153 «Про перелік товарів критичного імпорту». У Постанові уряду № 761 від 7 липня було скасовано перелік товарів критичного імпорту. Тому ФОП на ЄП, який здійснює ЗЕД може оплачувати нерезиденту за товари у валюті, купуючи для цього валюту з свого розрахункового рахунку. Уряд надалі зберігає обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг. Підприємства матимуть змогу імпортувати лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що входять до переліку, який затверджено постановою КМУ від 14 лютого 2023 року №137. Основними документами, які будуть потрібні для роботи з клієнтом і які вимагатиме банк для підтвердження грошових надходжень від контрагента, - це контракт, додаткові угоди про зміну умов (зміна платника, строки і умови поставки, тощо), інвойс, акти про взаємозалік заборгованості чи переуступку боргу (якщо реалізовуються товари, при додатковому фінмоніторингу банку треба мати коносамент та митну декларацію). Під валютний нагляд та фінмоніторинг підпадають операції від 400 000 грн. Деякі «хитрощі», щодо дроблення операції ЗЕД на декілька, які підпадають під зазначений розмір, не проходять, бо існує пряма законодавча заборона (Постанова НБУ № 5), в п.22 якій чітко зазначений виняток, а саме - крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. На сьогоднішній день виручка від експорту/імпорту товарів/ послуг підлягає зарахуванню на валютні рахунки в строки, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з моменту підписання договору чи дати інвойсу (Національний банк з 9 липня розширив строки розрахунків за експортно-імпортними операціями із 120 до 180 днів, згідно із постановою із КМУ від 7 липня 2022 року № 761). Згідно із постановою КМУ 7 липня 2022 року № 761, нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року. Раді допомогти, звертайтесь ще!