Відповідь на запитання: 2 ПН і 1 РК, оскільки пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів (послуг). Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ). Тобто якщо кошти, що надійшли на рахунок платника податку не є оплатою за постачання товарів або послуг, підстав для виникнення об’єкта оподаткування ПДВ немає. Відповідно підстав для складання податкової накладної немає. Але думка ДПС інша і полягає в наступному: платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Одночасно, на дату повернення коштів відповідно до п. 192.1 ПКУ підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН . На цьому вони наголошують у ЗІР, категорія 101.04 та ІПК від 26.07.19 р. № 3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Тобто з наведеного можна зробити висновок, що безпечніше буде скласти ПН та РК до неї як на тому наполягають податківці. Крім того, помилкові ПН в декларації не відображають так як дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (Абз. 1 п. 6 розд. III Порядку № 21). Позиція ДПС - обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ. Раді допомогти, звертайтесь ще!