Голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму тг–каналі декілька дописів присвятив імпорту одягу і схемам, що використовуються шахраями для того аби ухилитися від сплати податків.
Такі схеми стало можливим виявляти завдяки створенню у серпні 2023 року так званого «спільного робочого кабінету» ДПС та ДМС та співставлення баз даних відомств щодо імпорту та подальшого руху товарів.
Загалом за рахунок виявлення схем мінімізації сплати податків імпортерами одягу та включення останніх до переліку ризикових ДПС упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту з ПДВ на суму понад 1,5 млрд. гривень.
Якщо у минулому році 280 імпортерів ввезли в Україну одягу на 12,2 млрд. грн., то у поточному році кількість імпортерів склала 275 одиниць, а вартість ввезеного одягу перевищила 15,5 млрд. гривень.
Злагоджена робота ДПС та ДМС призвела до збільшення надходжень від імпортерів одягу до Державного бюджету зросли у поточному році порівняно з минулим на 20,7% (з 1 до майже 1,3 млрд. гривень).
Водночас, податковий контроль триває постійно аби упередити ухилення від оподаткування на майбутнє, звертаю увагу імпортерів на основні схеми, не сумісні з чесним ведення бізнесу, які відомі і жорстко присікаються фіскалами.
Одним з поширених методів мінімізації податків є суттєве заниження митної вартості товару.
Наприклад, ціна розмитнення ременя ТМ Brioni виробництва Євросоюзу складає 36 грн., при цьому за даними інтернет-ресурсів магазинів продаж в Україні такого ременя здійснюється за ціною 23 360 грн., тобто зі зростанням ціни у 799 разів. Аналогічно ціна розмитнення штанів жіночих ТМ Dolce & Gabbana виробництва Євросоюзу складає 184 грн., при цьому за даними інтернет-ресурсів магазинів продаж в Україні таких штанів здійснюється за ціною 114 567 грн., (зростання ціни – 621 раз); ціна розмитнення пальта ТМ Hugo Boss виробництва Євросоюзу складає 53 грн., при цьому за даними інтернет-ресурсів магазинів продаж в Україні такого пальта здійснюється за ціною 21 500 грн. (зростання ціни – 406 разів).
Під час здійснення моніторингу податковою службою виявлено коло імпортерів, які скористалися вказаною схемою мінімізації та не сплатили податки ані при розмитненні дороговартісних речей, ані при їх продажу в Україні, усі вони були включені до переліку ризикових, в результаті чого використання вказаної схеми стало дуже ризикованим, оскільки моніторинг здійснюється на постійній основі.
Відомими є і інші схеми та методи мінімізації податків, однією із яких стало розмитнення товарів відомих брендів під виглядом дешевих (в т.ч. китайських) товарів.
Наприклад, в митних деклараціях імпортером за відповідним кодом УКТ ЗЕД назва товару зазначається загальними фразами («Сукня жіноча текстильна з бавовни» маловідомої ТМ «Gralice», країна виробництва сукні – КНР). Такий товар імпортується в дуже суттєвих обсягах (від 100 одиниць в одній партії). Ціна розмитнення такої сукні (з урахуванням імпортного мита та ПДВ) становить 135 грн., водночас при реалізації сукні за цим же кодом УКТ ЗЕД назва товару в податковій накладній зазначається як сукня із незрозумілим набором цифр та латинських літер, ідентифікувати які не є можливим (ймовірно, це внутрішній артикул суб’єкта), і ціна реалізації такої сукні зростає до 187 042 грн. (з ПДВ), тобто у понад 1 386 разів.
Використання вказаної схеми дає можливість:
- реалізувати решту імпортованих за цим кодом УКТ ЗЕД та непроданих за податковими накладними товарів (у вищенаведеному випадку – суконь) за кеш без податків;
- легалізувати брендовий товар (у вищенаведеному випадку – сукню, продану за 187 тис. грн.) в Україні;
- легалізувати доходи, отримані злочинним шляхом.
Іншою придуманою схемою мінімізації стала підміна коду УКТ ЗЕД імпортованого товару при продажу в Україні з метою уникнення зупинки реєстрації податкової накладної.
Так, імпортером ввезені за кодом УКТ ЗЕД товару «додаткові речі до одягу із натуральної шкіри» 51,7 тис. ременів за ціною від 30 до 88 грн. загальною митною вартістю 2,7 млн. грн., при цьому в ході реалізації товарів із вказаним кодом УКТ ЗЕД у податкових накладних імпортером зазначається реалізація лише 129 ременів за ціною вже від 218 до 12 950 грн. на загальну суму лише 331,8 тис. грн. (з ПДВ). Решта реалізованих за вказаним кодом УКТ ЗЕД товарів (на загальну суму 1,1 млн. грн. з ПДВ) за даними податкових накладних – це взуття, сумки, рюкзаки, гаманці, кредитниці, намисто, парасолі і т.д., які обліковуються за іншими кодами УКТ ЗЕД, та походження яких невідоме, оскільки імпорт та придбання в Україні таких товарів відсутні.
Використання вказаної схеми дає можливість:
- реалізувати решту імпортованих за цим кодом УКТ ЗЕД та непроданих за податковими накладними товарів (у вищенаведеному випадку – ременів) за кеш без податків;
- легалізувати товар за іншими кодами УКТ ЗЕД (у вищенаведеному випадку – взуття, сумки, рюкзаки, гаманці тощо), походження якого не встановлене, тобто контрабанду або контрафакт;
- легалізувати доходи, отримані злочинним шляхом.
Суб’єкти, що використовують вищевказані схеми мінімізації податків, імпортують одяг виключено в інтересах усім відомих торгівельних мереж брендових дороговартісних товарів (поштучна реалізація раніше згаданих товарів за реальними цінами брендових товарів здійснюється виключено на суб’єктів, яким ці мережі належать).
Суть ще однієї схеми ухилення полягає в тому, що імпортером ввозяться значні партії одягу «насипом», при цьому його розмитнення в силу обсягів та специфіки транспортування здійснюється в кілограмах, а не штуках (така схема для прикладу характерна для імпортерів вживаних товарів (секонд хенду), у зв’язку із чим встановити точну кількість того чи іншого товару в партії не є можливим. У подальшому цей товар продається в Україні на адресу платників ПДВ в штуках, із назвою, вказаною загальними фразами (на кшталт «сукня» чи «штани»), та за реальною вартістю бренду, однак на підставі вищевказаного ідентифікувати вартість розмитнення такого товару та торгівельну націнку при його продажу не є можливим.
Однак, очевидним є не співпадіння товару за вагою, а також відсутність залишків товарів, які фактично були реалізовані за кеш без сплати податків.
Під час здійснення моніторингу податковою службою встановлені 16 імпортерів, які скористалися вказаною схемою мінімізації, усі вони включені до переліку ризикових у відповідності до вимог постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», в результаті чого упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту з ПДВ на суму понад 486 млн. гривень.
Джерело: Данило Гетманцев