Питання електронної взаємодії у сфері фінансового моніторингу довгий час залишалося відкритим, адже законодавчі норми постійно уточнювались, а дата початку їх практичного застосування була не визначена. Нарешті Міністерство фінансів поставило крапку в цьому питанні та визначило чіткий старт цифрового фінмоніторингу для всіх суб’єктів.

З 2 лютого 2026 року набирає чинності наказ Мінфіну від 04.06.2021 №322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу» (далі – Порядок №322), який закладає нові правила взаємодії у сфері фінмоніторингу. Саме цим наказом установлено порядок електронного обміну інформацією між суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) та Державною службою фінансового моніторингу України. Його норми безпосередньо пов’язані із запуском електронного кабінету СПФМ і фактично переводять усю комунікацію з Держфінмоніторингом у постійний цифровий формат із доступом 24/7.

 

Хто такі СПФМ і чому це важливо

Перш за все варто з’ясувати, кого саме закон відносить до суб’єктів первинного фінансового моніторингу, адже саме для цієї категорії осіб запроваджується обов’язкова робота через е-кабінет.

До СПФМ, зокрема, належать банки та інші фінансові установи, страхові компанії, аудитори, бухгалтери й податкові консультанти, які працюють самостійно як ФОП або фізичні особи, а також нотаріуси й адвокати – у межах окремих видів операцій. До цієї ж групи входять суб’єкти, що надають посередницькі послуги при купівлі-продажу нерухомості, та інші професійні учасники, на яких поширюються вимоги Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон №361).

Саме для всіх цих осіб електронний кабінет СПФМ із 2026 року перестає бути формальністю і стає обов’язковим робочим інструментом, через який відбуватиметься вся взаємодія з Держфінмоніторингом.

Наказом Мінфіну від 30.12.2025 №667 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» чітко визначено дату початку дії е-кабінету 02.02.2026 – без прив’язки до воєнного стану. Тобто з цієї дати всі СПФМ повинні бути готові працювати в новому форматі.

 

 

Що передбачає Порядок №322

Порядок №322 встановлює єдиний механізм електронного обміну інформацією між СПФМ та Держфінмоніторингом.

Ключова новація – перехід комунікації в цілодобовий режим роботи через е-кабінет фінмоніторингу. Саме він стає основним каналом:

• подання повідомлень;
• отримання запитів і рішень;
• обміну службовою інформацією.

Через е-кабінет, зокрема, надсилатимуться повідомлення про:

• підозрілу діяльність;
• взяття або відмову у взятті на облік інформації;
• відмову від встановлення чи підтримання ділових відносин;
• замороження або розмороження активів клієнтів;
• розбіжності щодо кінцевих бенефіціарних власників.

 

Робота в е-кабінеті СПФМ: як це виглядає на практиці

Е-кабінет СПФМ – це складова єдиної інформаційної системи фінансового моніторингу, створена відповідно до Закону №361.

СПФМ через е-кабінет подають і отримують:

• інформацію для взяття на облік або зняття з обліку;
• повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу;
• іншу передбачену законом інформацію;
• запити, доручення та рішення Держфінмоніторингу.

Інформаційно-телекомунікаційна система «е-кабінет системи фінансового моніторингу» доступна в мережі інтернет за адресою. На офіційному вебпорталі Держфінмоніторингу розміщується гіперпосилання на адресу, за якою розташовується вебінтерфейс е-кабінету (п. 4 Розділу І Порядку №322).

Е-кабінет включає відкриту (загальнодоступну) частину та приватну частину (особистий кабінет).

Е-кабінет ведеться українською мовою.

Працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Тривалість проведення технічного обслуговування встановлюється Держфінмоніторингом та оприлюднюється на його офіційному вебпорталі.

Е-кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами Держфінмоніторингу та державними електронними інформаційними ресурсами.

Особистий кабінет створюється:

• для нового СПФМ – під час взяття на облік;
• для вже зареєстрованого – при поданні коригуючої інформації.

Обов’язкова умова доступу – електронна ідентифікація та автентифікація за КЕП:

• керівника юрособи;
• ФОП або фізичної особи;
• відповідального за фінмоніторинг працівника.

Відповідальність за достовірність внесених даних несе користувач.

Як уже було сказано, доступ до е-кабінету побудований за дворівневою структурою:

1. Відкрита частина доступна без використання КЕП і містить загальну довідкову інформацію (п. 3 Розділ ІІ Порядку №322).
2. Приватна частина – особистий кабінет СПФМ – відкривається лише після проходження електронної ідентифікації та призначена для повноцінної роботи з поданням і отриманням інформації.

Через особистий кабінет СПФМ може:

• подавати повідомлення про фінансові операції;
• отримувати запити та рішення Держфінмоніторингу;
• відстежувати статус обробки повідомлень;
• формувати електронний архів;
• подавати інформацію вручну або в автоматизованому режимі.

 

Щорічний звіт СПФМ до 25.01.2026

СПФМ зобов’язані подавати щорічну звітність виключно в електронному форматі за формою №2-фінмон, а строки подання суттєво подовжено. Такий звіт не подається через e-кабінет фінмоніторингу, а подається через єдиний вебпортал використання публічних коштів.

Запроваджений онлайн-інструмент дає змогу:

• проходити автоматичні логічні та арифметичні перевірки безпосередньо під час заповнення звіту;
• одразу отримувати підтвердження про успішне прийняття звітності;
• зменшити ризик технічних помилок і, відповідно, можливих штрафних санкцій.

З метою спрощення роботи суб’єктів фінансового моніторингу Мінфін переглянув строки звітування. Тепер бізнес має більше часу для узагальнення показників після завершення звітного року:

• до 25 січня року, що настає за звітним, – для подання основного звіту;
• до 30 січня – для подання виправленого звіту.

Таким чином, нові правила роблять процес звітування більш передбачуваним, зручним і технологічним.

 

Висновки

1. З 02.02.2026 електронний кабінет став обов’язковим і єдиним каналом взаємодії СПФМ з Держфінмоніторингом.
2. Доступ до е-кабінету можливий виключно через КЕП уповноваженої особи, що забезпечує належний рівень ідентифікації та інформаційної безпеки.
3. Е-кабінет охоплює повний цикл фінансового моніторингу – від реєстрації СПФМ до подання повідомлень, отримання запитів і здійснення контролю, з можливістю ручного та автоматизованого подання інформації.
4. Порядок №322 передбачає механізми захисту прав СПФМ у разі технічних збоїв, що знижує ризики негативних наслідків для суб’єктів фінансового моніторингу.
5. Щорічна звітність СПФМ подається до 25.01.2026 виключно онлайн через портал spending.gov.ua/aml, із подовженими строками та автоматичними перевірками, що спрощує звітування і знижує ризики помилок та санкцій.

 

Шаблони та зразки документів:

Форма № 2-фінмон (річна)

 

Читайте більше:

Форма №2-фінмон (річна): зразок заповнення

Заблокували рахунок: як пройти фінмоніторинг

Фінмоніторинг без міфів: е-кабінет для СПФМ з 2 лютого

Ознаки дроблення бізнесу: на що звертає увагу фінмоніторинг

Бухгалтер ФОП: КВЕД, договори, фінмоніторинг, звіти та штрафи