МВФ вимагає реформ: ПДВ для ФОПів, податки на доходи з міжнародних посилок і зміни в трудове законодавство

Український бізнес все ж таки готують до однієї з найгучніших податкових змін останніх років – запровадження ПДВ для ФОПів із великим оборотом. Крім того, у списку змін – податки на доходи з міжнародних посилок та оновлення трудового законодавства. Фінансові експерти стверджують, що це не внутрішні ініціативи уряду, а пряма вимога МВФ у межах оновленої програми співпраці.

 

Коли чекати законопроєкт по ПДВ для спрощенців

Отже, МВФ поставив Україні таймер, і секундомір пішов. За зобов’язаннями перед МВФ уряд має подати законопроєкт до кінця січня 2026 року, а ухвалити – до кінця березня. Норма не запрацює у 2026 році, як раніше припускали в інформаційному просторі, – її планують вводити з 2027 року.

Поки що самого тексту законопроєкту немає, як тільки з’явиться звісно ж будемо розбирати все детально. А поки що за словами урядовців і фінансових експертів попередня ідея наступна:

• ФОПи з оборотом до 1 млн грн на рік – залишаються поза ПДВ;
• ФОПи з оборотом понад 1 млн грн – стають платниками ПДВ.

Чи можна стверджувати, що збережеться саме ця межа у 1 мільйон гривень?

Думаємо що ні.

Очікується, що конкретна межа ще може змінюватися – це питання компромісу між урядом, парламентом і бізнесом. Найближчим часом ми будемо розуміти, про що йде мова і які будуть умови подальшої роботи для ФОПів на єдиному податку.

Скоріше за все, це не торкнеться ФОПів першої групи, можливо, їх навіть не включатимуть у ці вимоги. Основними підпадатимуть під обов’язкову реєстрацію ФОПи другої та третьої групи. Інформації поки що небагато, проте вже можна поміркувати про можливі наслідки для цих груп.

Що стосується ліміту в 1 млн грн: він уже існує для ФОПів на загальній системі оподаткування і, ймовірно, може бути застосований до спрощеної системи. Проте не виключено, що цей ліміт може бути підвищений – до 1,5-2 млн грн. Тому цифра 1 млн грн поки що має статус орієнтовної. Найменше ці зміни торкнуться підприємців, які надають послуги на експорт, адже на них поширюється нульова ставка ПДВ. Такі ФОПи, швидше за все, будуть зобов’язані лише реєструватися платниками ПДВ та подавати щомісячні звіти, але сплачувати податок не доведеться.

Підприємці, які надають послуги на території України, повинні будуть реєструватися як платники ПДВ, подавати щомісячні звіти та сплачувати 20% ПДВ із суми послуг. Це суттєва зміна для ФОПів другої групи, які раніше сплачували лише фіксовані податки, та третьої групи, які сплачували 5% єдиного податку від доходу та 1% військового збору.

Для тих, хто займається продажем товарів, ситуація складніша. Реєстрація платником ПДВ вимагає ведення повного обліку закупівель і продажів, подання податкових накладних не рідше ніж раз на 15 днів і наявності первинних документів на всі товари. Без офіційних постачальників, які надають необхідні документи, вести облік буде неможливо.

Якщо постачальник є платником ПДВ і надає всі документи, нарахування податку здійснюється через податковий кредит: ПДВ сплачується лише з націнки, а не з усієї суми обороту. Однак адміністрування ПДВ залишається трудомістким процесом, що потребує щомісячних звітів, реєстрації податкових накладних та спеціалізованих програм або послуг бухгалтера.

Теоретично можливо, що для ФОПів на спрощеній системі запровадять спрощену версію адміністрування ПДВ або певні пільги. Наприклад, обов’язкова реєстрація з нульовою ставкою ПДВ. Проте наразі невідомо, наскільки це буде можливим із точки зору вимог МВФ.

Урядовці наголошують: для «справжніх» ФОПів, які дійсно працюють самостійно, нові обов’язки будуть мінімальними – фактично двічі на місяць подавати єдину електронну накладну на весь обіг. Ці накладні не блокуватимуться.

Навіщо це потрібно?

Експерти називають нинішню модель ПДВ для ФОПів однією з найбільших «дірок» економіки:

• контрабанда масово легалізується через ФОПів, які продають товар без ПДВ;
• це дає основу для ПДВ-скруток;
• податкове навантаження нерівномірне: частина бізнесу платить повноцінні податки, інша – мінімізує їх за рахунок спрощенки.

Через це ефективна ставка ПДВ в країні в середньому низька, а бюджет щороку втрачає мільярди. У публічній дискусії лунають побоювання, що ПДВ «вб’є» малий бізнес і зробить товари надто дорогими. Однак економісти стверджують, що за розрахунками МВФ середній ефект на ціни становитиме лише 4–5%, а не 20%. Це пояснюється тим, що:

• частину ПДВ «з’їсть» маржа продавців;
• ціни на ринку вирівнюються автоматично – ФОП не може продати дорожче, ніж його конкурент;
• чесний бізнес вже платить ці податки, тому для нього нічого не зміниться.

 

 

Схеми з посилками: друга вимога МВФ

Паралельно з ПДВ для ФОПів готуються зміни щодо податку на посилки з-за кордону. В Україні у 2025 році їх обсяг сягнув до 8 млрд доларів – переважно це онлайн-замовлення з Китаю. Урядовці стверджують, що за цією схемою давно працюють і «мімікровані» імпортери: контейнери заходять в Україну, розбиваються на посилки менше ніж 150 євро – і реалізуються через ФОПів без ПДВ.

За оцінками економістів, держава втрачає 2–3 млрд доларів щороку, які могли б піти в бюджет, зокрема на оборону.

 

Зміни у трудовому законодавстві

Для підприємців готують масштабні зміни у трудовому законодавстві. Основна мета цих змін – боротьба з прихованою зайнятістю та зловживаннями спрощеною системою оподаткування. За словами експертів, законопроєкт передбачає оновлене визначення «зайнятості» відповідно до міжнародних стандартів, щоб унеможливити маскування найманих працівників під ФОПів. Це дозволить контролюючим органам, зокрема Держпраці, ефективніше перевіряти трудові відносини та запобігати прихованим схемам.

Крім того, зміни допоможуть виявляти випадки, коли фактична робота на компанію оформлюється як цивільно-правові договори або діяльність ФОП, що дозволяє уникати сплати ПДФО та ЄСВ. Особливу увагу приділяють так званим «псевдо-ФОПам», які часто використовуються для мінімізації податкового навантаження.

Уряд також планує обмежити застосування спрощеної системи для окремих видів діяльності з високими ризиками прихованої зайнятості, серед яких IT-послуги, бухгалтерські та аудиторські послуги, консалтинг, маркетинг, інжиніринг та юридичні послуги. Для ФОП третьої групи передбачаються підвищені та диференційовані ставки єдиного податку, що дозволить більш справедливо розподілити податкове навантаження та закрити численні схеми ухилення від оподаткування.

Експерти вважають, що ці кроки не лише посилять контроль за ринком праці, а й допоможуть збільшити надходження до бюджету, які важливі для фінансування критичних державних потреб. Водночас уряд обіцяє, що реальні малий бізнес та підприємці, які чесно працюють на себе, не відчують суттєвого тиску, а основний удар припаде на схеми та нелегальні практики.

 

Висновки

Підсумуємо. Урядовці стверджують, що запровадження ПДВ для ФОПів, податку на посилки і контроль трудових відносин закриває величезну частину контрабандних та схемних потоків. Тим часом фінансові експерти прогнозують, що:

1. Обов’язкове ПДВ для ФОПів, торкнеться лише ФОПів другої та третьої групи з оборотом понад орієнтовний ліміт 1 млн грн, тоді як перша група та ФОПи з експортними послугами постраждають мінімально.
2. Податкове адміністрування ускладниться, підприємцям доведеться вести детальний облік закупівель і продажів, подавати щомісячні податкові накладні.
3. Паралельно уряд планує обмежити схеми ухилення через ФОПів-послугачів, зокрема тих, хто фактично є найманим працівником, але оформлений як ФОП.
4. Очікується компроміс і поступовість. Зокрема, ліміт обороту для ПДВ може змінюватися, а реальні ФОПи, які працюють чесно, не відчують суттєвого тиску – основний удар припаде на нелегальні практики та схемні потоки.

 

Читайте більше:

ФОП-енциклопедія: усе, що потрібно знати підприємцю

Перевірки – 2026: вже маємо плани від 26-х держорганів

Товарний облік для ФОП (не)скасовано? Чого очікувати...

ФОП 2025: 7 кроків, щоб закрити рік без податкових сюрпризів

Держбюджет-2026 прийнято! Нові розміри зарплатних показників

Військовий облік: що потрібно зробити до та після 1 січня 2026 року

ФОПи увага: як підвищення МЗП змінить податки й ліцензійні критерії у 2026