Нова формула для мінімалки і «гнучкий» Трудовий кодекс: перезапуск праці
Верховній Раді пропонують повністю оновити підхід до розрахунку мінімальної зарплати з обов’язковим залученням профспілок і роботодавців до її щорічного перегляду. Застарілу формулу, яка давно не відображає реальних доходів українців, планують відправити в архів. Замість неї ввести нову систему, що може нарешті показати, скільки насправді «коштує» праця. Адже зараз мінімалка часто нижча за прожитковий мінімум, хоч за законом має бути навпаки.
Якщо оновлену формулу ухвалять, мінімальна зарплата має піднятися щонайменше до 10 тис. грн, а бюджет отримає додаткові мільярди. Крім того, депутати розглядають ідею мінімальної погодинної ставки – щоб кожну хвилину праці оплачували справедливо.
Паралельно готують новий Трудовий кодекс, який обіцяє «гнучкість» – але не всім може сподобатися, як саме. Основна мета запланованих гнучких форматів роботи – вивести частину зайнятості з тіні. Погодинна оплата, дистанційка, проєктні контракти – наче свобода, але чи не сховається за цим менше гарантій?
Реформа виглядає привабливо, але кому вона вигідна – працівникам, бізнесу чи бюджету у разі її реалізації, покаже час.
Казначейство вмикає нову перевірку рахунків на сплату податків з 10 листопада
Із 10 листопада 2025 року Казначейство запускає нову систему перевірки бюджетних платежів. Тепер платіж не пройде, якщо номер рахунку не співпаде з кодом отримувача. Навіть одна цифра не там – і гроші повернуться назад платнику. Усе – через вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №163, яку Казначейство впроваджує в системах «Є-Казна» та «Є-Казна Доходи».
Це означає, що будь-який платіж на бюджетні рахунки – від податків і зборів до ЄСВ – проходитиме тільки після автоматичної перевірки. Тож заповнюючи «Призначення платежу», помилятися небезпечно: неправильно вказаний код або вид сплати – і кошти зависнуть, як наслідок – втрачена оплата, прострочені податки.
Мінфін нагадує, що Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений його наказом від 22.03.2023 №148, встановлює чіткі правила заповнення реквізитів.
Головний висновок простий: уважність – нова валюта. Бо система більше не пробачає.
Вісім прикладів правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», щоб платіж точно не «розвернули», дивіться за посиланням.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Діджиталізація на колесах: е-ТТН готується до виїзду вже з грудня 2025-го
Спроби перевести товарно-транспортні накладні в електронний формат тривають уже не перший рік – зі змінами у формі, правилах і нескінченними обговореннями обов’язковості.
Тепер процес виходить на фінальну пряму: з грудня 2025 року бізнес зможе оформлювати перші електронні ТТН, а повний перехід на е-формат планується до кінця 2026-го.
Мінрозвитку та Укртрансбезпека запускають тестування системи з 3 листопада 2025 року – заявки приймають від операторів електронного документообігу. У грудні очікують перші зареєстровані е-ТТН, які матимуть таку ж юридичну силу, як і паперові. Інспектори зможуть перевіряти документи в електронному вигляді без вимоги мати роздруківки в кабіні авто.
До травня 2026 року система має запрацювати з актами коригування, а до кінця 2026 року – підтримувати спеціальні форми ТТН. Після цього держава визначить точну дату обов’язкового переходу.
Платформа розрахована на понад мільйон транзакцій на добу, що дозволить перевізникам працювати швидше, без бюрократії й втрат. Тож українським перевізникам варто готуватися до цифрового перевороту на дорогах – цього разу він неминучий.
ПДВ-декларація на автопілоті з передзаповненням – новий сервіс «довіри» ДПС
До кінця 2025 року ДПС обіцяє запустити новий сервіс – передзаповнення декларації з ПДВ.
Як пояснює голова податкового комітету Данило Гетманцев, це має стати «сервісом довіри» між бізнесом і державою. Податкова вже бачить усі операції платників, тому зможе автоматично підставляти дані до декларації. Платники, за задумом, бачитимуть свої показники та можливі розбіжності ще до подання звітності – і зможуть одразу виправити помилки без зайвих листів і затягувань.
У ДПС обіцяють: менше ручної роботи, більше прозорості. Бізнес поки що уважно спостерігає – чи не стане «довіра» ще одним способом контролю.
Як без стресу закрити осінню звітність і підготуватися до інвентаризації, розкажемо 14 листопада на вебінарі «Головні звітно-облікові точки осені: ПДВ, зарплатна звітність за жовтень, річна інвентаризація».
Кінець епохи централізованих бухгалтерій: тепер кожен сам за себе
Централізовані бухгалтерії, які громади створювали для шкіл, садків чи інших установ, офіційно стали «історією». Постанова Кабміну від 26.01.2011 №59 «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» у новій редакції з травня 2025 року забороняє існування окремих комунальних установ на кшталт КУ «Централізована бухгалтерія».
Тепер кожен заклад має вести облік сам – або через власного бухгалтера, або через бухгалтерську службу. Все, що створено раніше, було законним, але громади тепер зобов’язані пройти «реорганізаційне очищення» і перевести облік у новий формат. Старі схеми, коли один відділ освіти обслуговував десятки шкіл, більше не працюють.
Ліквідацію чи перетворення таких установ мають провести місцеві ради з дотриманням трудового законодавства. Тож громадам доведеться або вводити бухгалтерів у кожен заклад, або повністю змінювати систему. Інакше – ризик правових колізій і перевірок.
Тиждень виявився досить плідним щодо набрання чинності, прийняття за основу чи в цілому та реєстрації у Парламенті низки законодавчих ініціатив, важливих як для бізнесу, так і громадян зокрема. Пройдемося по ним.
Ні, «липовим» лікарняним! Нові правила оформлення і жорсткіші перевірки виплат
Верховна Рада прийняла закон (законопроєкт №13062), який змінює правила оформлення, продовження та перевірки листків непрацездатності [Прим. редакції – ми розповідали про нього у Підсумках тижня за 12.05-16.05.2025 та за 23.06-27.06.2025].
Тепер контролювати обґрунтованість видачі «лікарняних» зможуть лише уповноважені лікарі з відповідною кваліфікацією, а у випадку фіктивних довідок передбачено повернення коштів страхових виплат.
Закон уточнює механізм компенсацій, оскарження рішень і визначає, коли дозволено користуватися паперовими бланками замість електронних. Передбачається також порядок засвідчення копій таких документів.
Мета – поставити крапку в історіях із «липовими» лікарняними, які роками обходили державний контроль, і навести лад у системі медичних висновків, що впливають на страхові виплати. Хоча бізнес і працівники вже побоюються: перевірки можуть стати жорсткішими, а отримати лікарняний – складніше. Чи стане менше «лип» і чи не постраждають ті, хто справді хворіє – покаже практика.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
«Дірки» у стажі через втрату ТК, ляпи і несумлінних працедавців зашиють законом
Тепер втрата трудової книжки, «дірки» в електронному стажі чи навіть незаконне звільнення не перекреслять право на пенсію. Рада підтримала в першому читанні два важливі законопроєкти – №13705-д і №11488-1.
Перший дозволяє підтверджувати страховий стаж не лише через систему ПФУ, а й через архіви, реєстри, податкові бази та інші джерела. Якщо даних про роботу в системі немає, Пенсійний фонд мусить повідомити людину та прийняти інші докази. Також до стажу зараховуватимуть періоди, коли роботодавець звітував, але не сплачував внески – тобто працівник не буде покараний за чужі борги. Основним доказом досі лишається трудова книжка, але закон дозволяє відновити стаж і без неї – через архіви, податкові бази чи навіть рішення суду.
Другий законопроєкт гарантує, що час вимушеного «прогулу» через незаконне звільнення теж увійде до стажу для нарахування пенсії та соціальних виплат у разі поновлення судом працівника на роботі. Роботодавець повинен буде сплатити внески за весь час незаконного звільнення – навіть заднім числом.
Це крок до справедливості для тих, хто працював чесно, але роками втрачав стаж через бюрократію, помилки у реєстрах або недобросовісних роботодавців.
Податкова революція: більші ліміти доходу і поріг ПДВ-реєстрації, менше контролю
У Парламенті зареєстровано законопроєкт №14167, який обіцяє серйозно полегшити життя спрощенців та змінити правила податкового контролю.
Документ пропонує обмежити фактичні перевірки для неплатників ПДВ лише контролем оприбуткування готівки через РРО або ПРРО, без вимог щодо касових книг чи інвентаризацій.
У планах також – підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ до 400 мінзарплат (у 2026 році це понад 3,4 млн грн) та суттєве збільшення лімітів доходу для платників єдиного податку: друга група може отримувати до 11,2 млн грн (до 1300 мінзарплат), третя – до 25,9 млн грн (до 3000 мінзарплат).
Для е-резидентів ліміт залишиться 1167 мінзарплат, з уточненням критеріїв щодо відсутності найманих працівників і доходів з України.
Нові правила дозволять бізнесу легше масштабуватися та скоротити втручання податківців у рутинні процеси. Проте деталі та порядок імплементації змін ще чекають на узгодження, тож дочекаймося їх фінальної редакції.
Поки уряд готує чергові зміни для спрощенців, аграрії мають власні виклики. Розберемо їх 12 листопада на вебінарі «Податки і облік для аграріїв-2025 & Як ЄП 4 групи вберегти сільгоспчастку і врятувати єдиний податок».
ФОП і борг: не за кожен «гріх» каратимуть позбавленням «спрощенки»
У планах влади – ще одне послаблення у питанні «спрощенки». 3 листопада зареєстровано законопроєкт №14178, який пропонує змінити правила анулювання статусу платника єдиного податку.
Якщо зараз достатньо мати борг понад 3060 грн протягом двох кварталів поспіль, щоб втратити «спрощенку», то нова норма уточнює: йдеться лише про борги, пов’язані саме з господарською діяльністю. Іншими словами, якщо заборгованість виникла не з бізнесу (наприклад, через технічну помилку, нарахування штрафу чи пені, не пов’язаних із доходом), це не має ставати підставою для автоматичного виключення з реєстру єдинників.
Ідея – захистити підприємців від формальних помилок податкової системи, через які багато хто втрачав спрощену систему оподаткування без реального порушення правил.
Автоматичне виконання судових рішень = цифровий зашморг для боржників
У першому читанні ухвалено законопроєкт №14005, який переводить виконавче провадження у цифровий формат. Його мета – пришвидшити виконання судових рішень, прибравши зайву бюрократію і «людський фактор». Тобто прискорити арешт майна через автоматизовану систему виконавчого провадження, щоб боржники не могли його продати або переоформити на інших осіб.
Система має працювати просто: суд вирішив – програма виконала. Банки підключаться до системи обміну даними з виконавчою службою, а Єдиний реєстр боржників синхронізується з іншими державними базами, щоб боржники не могли «перекинути» майно до того, як його знайдуть. Лише після повної сплати боргу відомості про боржника з реєстру вилучатимуться й арешт з рахунку/майна зніматиметься автоматично – без участі виконавця і «ручного керування». Уся інформація оновлюватиметься в реальному часі, щоб типу мінімізувати корупцію.
Але за гаслами про виконавче провадження без затягувань, «домовленостей» і паперової тяганини ховаються й ризики для боржників, яких в Україні вже понад 8 мільйонів боржників, і з початку війни їх стало на півтора мільйона більше – переважно через комунальні борги та адмінштрафи.
Потрапляння до Реєстру боржників означатиме автоматичну заборону розпоряджатися своїми активами: продати, подарувати чи заставити квартиру стане неможливо, банки одразу блокуватимуть рахунки, МВС – відмовлятиме у реєстрації авто тощо. Формально рішення суду про борг буде, але окремого рішення про арешт, блокування чи продаж майна – ні.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що автоматичні обмеження без індивідуальної оцінки порушують права людини. Але, якщо закон приймуть рішення буде – за системою.
Бебі-бум по-українськи: за дитину – 50 тисяч + ще низка бонусів для батьків
В Україні офіційно запроваджується нова ера батьківських виплат.
Нардепи 5 листопада прийняли закон (законопроєкт №13532), який збільшує допомогу при народженні дитини до 50 тис. грн уже з 1 січня 2026 року. Це замість нинішніх 10,3 тис. грн – і тепер суму виплачуватимуть одразу, без розтягування на місяці.
Якщо ж дитині на той час ще не виповниться року, батьки отримуватимуть додатково по 7 тис. грн щомісяця.
Передбачено також нову допомогу для вагітних без стажу – 7 тис. грн на місяць, гнучкий «пакунок малюка», «єЯсла» з компенсацією дитсадка до 8 тис. грн і навіть «пакунок школяра» – по 5 тис. грн кожному першокласнику.
Тепер закон чекає на підпис Президента. Українські родини давно не бачили таких сум – питання лише, чи вистачить бюджету на цю щедрість.
Півтори мінімалки щомісяця родинам Героїв за подвиг, який не виміряти грошима
Також Верховна Рада ухвалила закон (законопроєкт №13164), який підвищує щомісячну виплату сім’ям загиблих героїв.
Тепер замість однієї мінімальної зарплати вони отримуватимуть півтори – з розрахунку на місяць. Якщо право на виплату мають кілька членів родини, гроші ділитимуть порівну. Закон стосується родин громадян, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – тих, хто віддав життя, служачи країні.
Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2026 року. Це не просто цифри в законі, а спроба держави бодай частково віддячити тим, хто заплатив найвищу ціну за нашу безпеку.
Бронь та випробування «з таймером»: 45 днів для працівників оборонки
Із 4 грудня 2025 року підприємства оборонно-промислового комплексу працюватимуть за новими правилами – і щодо бронювання, і щодо трудових договорів.
Закон України від 09.10.2025 №4630-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє їм тимчасово наймати і навіть бронювати військовозобов’язаних, у яких немає або неправильно оформлені військово-облікові документи. Роботодавець може взяти такого працівника на роботу навіть якщо він не стоїть на обліку чи має статус «у розшуку», але лише на 45 днів і не частіше ніж раз на рік. За цей час працівник має привести до ладу свої документи, інакше його можуть звільнити навіть попри бронь.
Уточнено й строки випробування – тепер максимум 45 календарних днів для будь-якої категорії [Прим. редакції – про це ми повідомляли у Підсумках тижня 01.09-05.09.2025].
Нові правила змусять оборонні підприємства не просто перевіряти кадри, а фактично синхронізувати кадровий облік із військовим.
Як без помилок пройти перевірки ТЦК, Держпраці й ДПС та навести лад у військовому й бухгалтерському обліку, зорієнтуємо 10 листопада на вебінарі «ЗЕД- і ПДВ-операції. Облік і собівартості в ВАS & Військовий облік, звіряння списків, комплексні ревізії ТЦК, Держпраці і ДПС».
Бронь для ФОПів та їх працівників, щоб утримати бізнес і кадри на прифронті
Малий бізнес із прифронтових регіонів б’є на сполох – підприємці й надалі лишаються сам на сам із кадровим голодом.
На Форумі «Діалог влади з бізнесом» учасники зійшлися на тому, що без можливості бронювання підприємців і їхніх працівників багато ФОПів просто не витримають. Адже саме дрібний бізнес тримає економіку там, де великі компанії давно релокувалися.
Пропозиція, яку зараз активно обговорюють, – поширити дію постанови Кабміну від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» і на ФОПів, а також зробити процедуру бронювання для них та їх персоналу максимально простою.
Це може стати рятівним колом для підприємців, які працюють попри обстріли, нестачу кадрів і невизначеність, та одночасно вплинути на економічну стабільність регіонів, де без малого бізнесу життя майже зупиняється. Але поки це лише ініціатива, і чи почує влада тих, хто досі тримає економічну лінію оборони – питання відкрите.
Чесне бронювання та нижчі коефіцієнти для «критичної» зарплати по регіонах
Бізнес із прифронтових територій також вимагає перегляду правил бронювання працівників.
Підприємці наголошують: чинний коефіцієнт зарплати 2,5 для бронювання просто нереальний у регіонах, де робота зупиняється через постійні тривоги, обстріли й відсутність стабільності. Наприклад, на Сумщині середня тривалість тривог сягає 16 годин на добу – тож вимагати таких самих зарплат, як у Києві, означає приректи місцевий бізнес на занепад.
Підприємці пропонують установити регіональний коефіцієнт – наприклад, 1,5 для прикордонних областей. Це дозволить зберегти робочі місця, легалізувати зарплати та зменшити відтік кадрів.
Але держава поки не визначилась: чи готова вона до різних правил для різних територій, чи знову все залишиться «для всіх однаково» – навіть коли умови зовсім не рівні.
Броня не рятує від податків: бізнесу під обстрілами потрібні фіскальні преференції
Не бронюванням єдиним. Прифронтовий бізнес задихається також від податків.
На тому ж Форумі «Діалог влади з бізнесом» підприємці запропонували реальні кроки для виживання компаній під обстрілами: повернути спрощенку з 2%, дозволити добровільну сплату ЄСВ, знизити ставки ЄСВ до 11%, ПДФО до 9% для прифронтових регіонів і запровадити «коефіцієнт прифронтовості» для земельних платежів. Це дало б змогу утримати робочі місця та податкову базу там, де триває війна.
Особливо болюче питання – ПДВ. Зараз мікробізнес мусить реєструватися платником уже при обороті 1 млн грн, тоді як великі компанії спокійно користуються відшкодуванням. Підприємці пропонують підняти цей поріг до 10 млн грн, щоб дрібні виробники не втрачали сили на зайву звітність. Бо без податкових послаблень економіка прифронтових регіонів може просто не дожити до миру.
