РРО – наступ на безготівкові розрахунки

Податкова взялася за безготівкові розрахунки: під приціл потрапили навіть перекази через NovaPay. Чому акт перевірки можуть отримати підприємці, які торгують легально і мають оптову ліцензію? Який новий інструмент контролю отримали податківці, як вони ним користуються – і що з цього випливає для бізнесу? У статті розбираємося, де пролягає межа між розрахунковими та нерозрахунковими операціями та що з цим робити на практиці.

Податкова почала «наступ» на безготівкові розрахунки: нещодавно був випадок, коли клієнти, які займаються е-торгівлею підакцизними товарами (зокрема алкоголем) та мають оптову ліцензію, отримали від податкової акт фактичної перевірки.

Податкова проаналізувала, звідки їм робили оплати покупці. Виявилося, що серед покупців були ФОПи, які сплачували через NovaPay за оптові поставки алкоголю, і на підставі цього податкова зробила висновок, що отримані таким чином кошти від постачальника, який має оптову ліцензію, слід було фіскалізувати й проводити через РРО.

Більшої нісенітниці годі собі й представити, але це є реальність, а не вигадана історія. Варто розібратися, що до чого.

 

Новий інструмент контролю податківців за розрахунками

Питання виникло через те, що у податківців з'явився новий інструмент контролю, за який вони радо взялися. Тут слід зауважити, що з 1 березня 2025 року запрацювали зміни до форми чеків, зокрема, змін зазнав ФКЧ, і як свідчить оновлене Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13, зараз в контексті отримувача чітко прописується у самому ФКЧ найменування банку отримувача, номер рахунку отримувача, відкритого у банку, та інша інформація, що в принципі дозволяє податківцям слідкувати, хто за що отримав гроші.

Наслідком таких змін стало інформаційне повідомлення податківців, де вони написали, що з 1 березня поточного року ДПС отримує із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:

• громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
• фізичних осіб – підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків тощо.

Як видно з роз'яснення, податкова наголошує на тому, що така інформаційна кампанія і такий аналіз направлений на профілактику й упередження порушень, а не на застосування фінансових санкцій. В цілому, звернення завершується меседжем від податкової для суб'єктів господарювання, підприємців і для громадян: зареєструватися суб'єктом господарювання, здійснювати розрахунки через РРО і дотримуватися податкового законодавства.

 

Позиція ДПС щодо кваліфікації платежів, здійснених через NovaPay

Використовуючи інструмент щодо отримання грошових переказів, в тому числі на рахунки юридичних осіб, податкова взяла собі за практику приходити до отримувачів – юридичних осіб і передивлятися, зокрема, банківські виписки для того, щоб знайти там кошти, які отримані, наприклад, через фінансових посередників на кшталт NovaPay.

Не завжди покупці оптових постачальників, які є ФОПами, можуть здійснити оплату, наприклад, через банк. Простіше в місцевості, де вони знаходяться, дійти до найближчого відділення Нової пошти й відповідно за реквізитами IBAN зробити ось таку оплату своєму постачальникові, користуючись сервісом Нової пошти (NovaPay). Але податкова, коли бачить у виписці постачальника платіж, здійснений через сервіс NovaPay, каже: «Вам зайшли кошти із транзитного рахунку», і ці кошти, які зайшли із транзитного рахунку, слід фіскалізувати.

 

Розрахункові/нерозрахункові операції з точки зору законодавства

І тут постає питання, що таке розрахункова операція. Варто нагадати, що Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО) зовсім не змінився, і під розрахунковою операцією розуміється отримання, зокрема, платіжних карток в оплату за поставлені товари, роботи, послуги й інших засобів оплати.

Звісно, коли суб'єкт отримує грошові кошти на свій рахунок, попередньо виставивши рахунок, його не має цікавити, звідки прийшли ці кошти, і власне це не вписується в поняття розрахункової операції в тому вигляді, в якому воно представлена у Законі про РРО.

Важливо наголосити, що питання використання РРО – це питання саме розрахункових операцій. І отже, чим питання розрахункової операції в безготівковому вигляді відрізняється від нерозрахункової операції у безготівковому вигляді?

По-перше, відрізняється тим, хто кому надає які реквізити, а по-друге, тим, чи застосовуються пільги Закону про РРО, чи не застосовуються.

Узагальнюючи ці думки, можна прийти до висновків: для розрахункової операції приймаються електронні платіжні засоби, і важливим є те, що покупець надає свої реквізити, а продавець їх приймає, як-то при інтернет-еквайрінгу. А виключення щодо застосування РРО діють згідно зі статтею 9 і 10 Закону про РРО, тобто, оплата послуг, наприклад, за допомогою електронного еквайрингу, не буде підпадати під РРО, тому що є виключення статті дев'ятої закону.

Щодо нерозрахункових операцій – це класичний переказ, коли продавець надає покупцю свої реквізити в форматі IBAN. Законодавство не встановлює обов'язку контролювати, звідки прийшли кошти. Недоречно казати щодо таких нерозрахункових операцій, які за своїм змістом і статусом взагалі виходять зі сфери застосування Закону про РРО, застосовувати будь-які виключення щодо незастосування РРО при їх здійсненні.

 

Розрахункові/нерозрахункові операції з точки зору ДПС

Що робить далі податкова? Податкова цитує зазначене виключення, зокрема пункт 2 статті 9 Закону про РРО, і каже, що не використовується РРО виключно при виконанні банківських операцій. І тому, якщо мова йде про перерахування коштів не з поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN, а перерахування з платіжного рахунку на поточний рахунок, наприклад, перерахування на поточний рахунок саме через NovaPay, – це, на думку податківців, є розрахунковою операцією, тому що для таких операцій не передбачена пільга пункту 2 статті 9 Закону про РРО.

Застосування виключень для нерозрахункових операцій суперечать суті Закону про РРО. Також варто зауважити, що на сьогодні згідно із Законом України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги», які використовують фінансові посередники такі як NovaPay, і поточні рахунки – це є інструменти, які забезпечують поняття безготівкових розрахунків, які не є розрахунковими операціями.

 

Податкові ризики при отриманні оплати

Доцільно зробити узагальнення, яке дозволить зорієнтуватися, де є податкові ризики, коли мова йде про безготівкові розрахунки. Всі ці ситуації абсолютно не прописані у Законі про РРО, і тут можна виключно посилатися на практику. Це стане у нагоді тим, хто хоче себе убезпечити.

Отже, коли мова йде про варіант післяплати через будь-якого фінансового посередника, є чітка позиція податківців, що продавець повинен вкласти у відправлення фіскальний чек, і відповідно таку операцію слід фіскалізувати, попри те, що в кінцевому випадку отримуються кошти на безготівковий рахунок, поточний або платіжний.

Якщо ж здійснюється післяплата і використовується поштовий оператор, то в такому випадку можна не фіскалізувати платіж, тому що там працюють інші норми, і всі обов'язки щодо фіскалізації бере на себе поштовий оператор. Це також передбачено позицією податкової служби.

Якщо виставляється рахунок, то це взагалі не є розрахунковою операцією, тому що в цьому рахунку прописуються реквізити IBAN і покупцю пропонується зробити банківський чи платіжний переказ, використовуючи або платіжний рахунок, або поточний рахунок банку. І саме по таких операціях є максимальні ризики, тому що на перевірках податківці перевіряють банківські виписки й дивляться, звідки прийшли кошти.

Також можна обрати варіант надання для оплати QR-коду. Цей QR-код має генерувати посилання на IBAN, і на сьогодні є позиція податківців, що таке посилання не повинно фіскалізуватися. Це інструкція для тих, хто хоче дослухатися до податківців.

А якщо ж платник не погоджується з позицією податківців і вважає, що якщо не приймаються платіжні картки безпосередньо, а просто отримуються кошти на поточний рахунок, такі операції не фіскалізуються, вони не є розрахунковими, варто пам’ятати, що Закон про РРО не зобов'язує продавця перевіряти, в який спосіб оплачено рахунок, і єдиний захист від фіскалізації в даному контексті – це доведення того, що такі операції не є розрахунковими.

 

Статті на тему:

Робота з РРО: початок та кінець зміни

ТОП-5 найпідступніших помилок РРО / ПРРО

Платіжній рахунок Nova Pay: чи потрібен РРО / ПРРО

РРО чи ПРРО: переваги та недоліки, практичні поради щодо вибору

Не подали звітність про використання РРО / ПРРО: чи є підстава для фактичної перевірки