Посадова інструкція фармацевта клінічного

 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «_______________» (назва підприємства)

ЗАТВЕРДЖУЮ   Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «________________» підпис       Ім’я ПРІЗВИЩЕ «__» ________ 20__ р.

 

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

фармацевта клінічного

(Код КП 2224.2)

 

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов’язки, права та відповідальність фармацевта клінічного.

1.2. Фармацевта клінічного приймають на посаду і звільняють з неї наказом генерального директора лікарні за поданням медичного директора.

1.3. Фармацевт клінічний безпосередньо підпорядковується керівнику _____________________.

1.4. Мета роботи фармацевта клінічного - виконання організаційних, профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню, поширенню, зниженню рівня інфекційних захворювань, у тому числі післяопераційних інфекцій, летальності.

1.5. У своїй діяльності керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, принципами та правилами медичної етики і деонтології, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативними актами лікарні, цією посадовою інструкцією.

1.6. За тимчасової відсутності фармацевта клінічного (хвороба, відпустка, відрядження тощо) його посадові обов’язки виконує інший медичний працівник лікарні у порядку, передбаченому законодавством.

 

2. Завдання та обов’язки

2.1. Координує організаційні заходи та процедури в межах наданих повноважень щодо проведення епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги в лікарні.

2.2. Моніторить та оцінює ефективність впроваджених заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, визначає переваги та недоліки лікарських засобів різних фармакологічних груп з урахуванням їхніх хімічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, фармакокінетичних, фармакодинамічних і фармакоекономічних особливостей.

2.3. Бере участь у веденні обліку, звітності інфекційних хвороб у лікарні та обміні інформацією щодо інфекційних хвороб відповідно до встановленого порядку.

2.4. Сприяє поширенню новітніх даних у галузі профілактики інфекцій та інфекційного контролю (далі — ПІІК) та ефективності й безпеки застосування лікарських засобів.

2.5. Готує заявки і консультує керівників лікувально-профілактичних підрозділів щодо придбання устаткування і витратних матеріалів із метою дотримання санітарних норм і забезпечення ПІІК.

2.6. Бере участь у розробленні та адаптації річного плану дій і стандартних операційних процедур з ПІІК з урахуванням потреб та фінансових і кадрових можливостей лікарні.

2.7. Сприяє впровадженню нових клінічних протоколів з емпіричної антимікробної терапії та периопераційної антибіотикопрофілактики.

2.8. Бере участь в організації та проведенні клінічних випробувань лікарських засобів, у тому числі вивченні біоеквівалентності генеричних засобів.

2.9. Проводить ретроспективний аудит відповідності призначення антимікробних препаратів.

2.10. Координує оцінювання базового рівня знань, навчання і підготовку медичного персоналу з питань ПІІК, покращення гігієни рук, пов’язаних із наданням медичної допомоги, адміністрування антимікробних препаратів.

2.11. Аналізує робоче навантаження (витрати часу) медичного персоналу, штатний розпис, розміщення ліжок, приміщень, матеріалів та устаткування щодо забезпечення ПІІК.

2.12. Бере участь у складанні попереднього плану розслідування спалаху інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги в лікарні та попередження його поширення.

2.13. Бере участь у підготовці інформації щодо споживання антимікробних препаратів у лікарні для Центру контролю та профілактики хвороб.

2.14. Забезпечує медичних працівників інформацією про лікарські препарати, розвиток інноваційних аптечних послуг, що сприяють раціональному використанню лікарських засобів.

2.15. Бере участь у просуванні та популяризації заходів із профілактики інфекційних хвороб серед медичного персоналу лікарні та пацієнтів/відвідувачів.

2.16. Надає консультативну допомогу пацієнтам і лікарям, домедичну допомогу особам при невідкладних станах і постраждалим в екстремальних ситуаціях.

2.17. Бере участь в інвентаризації товарно-матеріальних цінностей лікарні.

2.18. Готує звітну інформацію, надає консультації для керівництва лікарні і керівників структурних підрозділів та іншого медичного персоналу лікарні з питань ПІІК, пов’язаних із наданням медичної допомоги, впровадження адміністрування антимікробних препаратів.

 

3. Права

Фармацевт клінічний має право:

3.1. Запитувати в адміністрації лікарні та керівників структурних підрозділів інформацію, необхідну для виконання посадових обов’язків.

3.2. Залучати необхідний медичний персонал структурних підрозділів лікарні для розробки планів дій, заходів, графіків і стандартних операційних процедур із ПІІК.

3.3. Моніторити та оцінювати стан виконання заходів із ПІІК медичним персоналом лікарні за графіком, погодженим із керівниками структурних підрозділів.

3.4. Самостійно визначати медичні процеси і практики, інструменти, що підлягають моніторингу та оцінюванню щодо ефективності їх застосування для епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги у лікарні.

3.5. Надавати висновки для допуску/недопуску до виконання функціональних обов’язків нових працівників (під час працевлаштування, після випробувального строку) та щодо компетентності працівника за результатами оцінювання знань із гігієни рук, ПІІК.

3.6. Розглядати питання щодо робочого навантаження медичних працівників, укомплектування штатами й розміщення ліжок, приміщень, матеріалів та обладнання в частині забезпечення ПІІК.

3.7. Повідомляти керівнику про недоліки, виявлені в роботі адміністративно-господарської служби лікарні, вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.8. Брати участь у нарадах, науково-практичних конференціях у лікарні, на яких розглядають питання, що належать до її компетенції.

3.9. Підвищувати кваліфікацію в установлені строки, проходити в установленому порядку атестацію з правом отримання (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії.

3.10. Бути забезпеченим робочим місцем із необхідним устаткуванням, засобами медичного призначення для виконання службових обов’язків.

3.11. Підписувати та візувати документи лікарні в межах наданих повноважень.

3.12. Проходити регулярне навчання з питань ПІІК.

 

4. Відповідальність

Фармацевт клінічний несе відповідальність за:

4.1. Неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього посадових обов’язків.

4.2. Неналежну організацію роботи, несвоєчасне і некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівника або керівництва лікарні, порушення вимог нормативно-правових актів у галузі медицини.

4.3. Порушення правил внутрішнього розпорядку лікарні, протипожежної безпеки, охорони праці, санітарного законодавства.

4.4. Зловживання чи неправомірне використання наданих службових повноважень.

4.5. Неналежну координацію взаємодії з іншими структурними підрозділами лікарні в межах наданих повноважень.

 

5. Повинен знати

5.1. Законодавство про охорону здоров’я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність закладів охорони здоров’я.

5.2. Основи права в медицині.

5.3. Основи клінічної медицини, поняття й положення експериментальної та клінічної фармакології, клінічної лабораторної діагностики та клінічної біохімії, медичну хімію, фармакоекономіку, принципи біоетики, фармацевтичної опіки, належної клінічної практики, організації роботи закладів охорони здоров’я.

5.4. Принципи та відмінності підходів до фармацевтичної опіки пацієнтів і лікарів із використанням оцінювання співвідношення ризику/користі, сумісності, показань та протипоказань із врахуванням біофармацевтичних, фармакокінетичних, фармакодинамічних і фізико-хімічних особливостей лікарського засобу та індивідуальних особливостей пацієнта.

5.5. Принципи раціонального застосування рецептурних і безрецептурних лікарських засобів та інших товарів аптечного асортименту, з урахуванням фізико-хімічних й фармакологічних характеристик, біохімічних, патофізіологічних особливостей захворювань та фармакотерапевтичних схем його лікування.

5.6. Принципи моніторингу ефективності та безпеки застосування населенням лікарських засобів відповідно до даних їх клініко-фармацевтичних характеристик з урахуванням суб’єктивних ознак та об’єктивних клінічних, лабораторних та інструментальних критеріїв обстеження пацієнта.

5.7. Нормативно-правові акти щодо фармакоекономічного оцінювання фармакотерапії, принципи розрахунку його вартості та коефіцієнтів витрат, принципи складання лікарського формуляра.

5.8. Принципи визначення лікарських засобів, ксенобіотиків, токсинів і їх метаболітів у біологічних рідинах і тканинах організму, проведення хіміко-токсикологічних досліджень з метою діагностики гострих отруєнь, наркотичного та алкогольного сп’янінь.

5.9. Правила та принципи організації та проведення клінічного дослідження лікарських засобів, у тому числі вивчення біоеквівалентності генеричних засобів, нормативно-правові акти Належної клінічної практики (GCP).

5.10. Принципи забезпечення належного зберігання лікарських засобів та інших товарів аптечного асортименту відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та правил Належної практики зберігання (GCP) у закладах охорони здоров’я.

5.11. Засади організації діяльності аптеки із забезпечення населення, закладів охорони здоров’я лікарськими засобами та іншими виробами аптечного асортименту й впровадження у них відповідних систем звітності й обліку (управлінського, статистичного, бухгалтерського та фінансового) відповідно до вимог Національної лікарської політики, Належної аптечної практики (GPP).

5.13. Принципи товарознавчого аналізу, адміністративного діловодства з організаційно-правовими нормами законодавства.

5.14. Основні економічні показники діяльності аптечних закладів, підходи до їх аналізу та прогнозу, до розрахунків основних податків і зборів, формування цін на лікарські засоби та медичні вироби відповідно до законодавства України.

5.15. Принципи проведення аналізу соціально-економічних процесів у фармації, форми, методи і функції системи фармацевтичного забезпечення населення та її складових у світовій практиці, показники потреби, ефективності та доступності фармацевтичної допомоги в умовах медичного страхування та реімбурсації вартості лікарських засобів.

5.16. Нормативно-правові акти України та рекомендації належних фармацевтичних (клінічної) практик.

5.17. Підходи для застосування у практичній діяльності комунікативних навичок.

5.18. Фундаментальні принципи фармацевтичної етики та деонтології відповідно до Етичного кодексу фармацевтичних працівників України.

5.19. Засади організації та здійснення виробничої діяльності аптек щодо виготовлення лікарських засобів у різних лікарських формах за рецептами лікарів і замовленнями закладів охорони здоров’я, включно з обґрунтуванням технології та вибором допоміжних матеріалів відповідно до правил Належної аптечної практики (GPP).

5.20. Правила визначення стабільності лікарських засобів.

5.21. Принципи організації та проведення заготівлі лікарської рослинної сировини відповідно до правил Належної практики культивування та збирання вихідної сировини рослинного походження (GACP), як гарантії її якості і якості лікарських засобів на її основі.

5.22. Засади організації та здійснення загального та маркетингового управління асортиментною, товарно-інноваційною, ціновою, збутовою та комунікативною політиками суб’єктів фармацевтичного ринку на основі результатів маркетингових досліджень та з урахуванням ринкових процесів на національному і міжнародному ринках, принципи управління ризиками у системі фармацевтичного забезпечення.

5.23. Систему управління якістю фармацевтичних підприємств, правила проведення аудиту якості та управління ризиками для якості фармацевтичної продукції.

5.24. Принципи контролю якості лікарських засобів відповідно до вимог Державної фармакопеї України та належних практик у фармації, способи відбору проб для контролю лікарських засобів, методи запобігання розповсюдження фальсифікованих препаратів.

5.25. Методики контролю якості лікарських засобів, у тому числі активних фармацевтичних інгредієнтів, лікарської рослинної сировини і допоміжних речовин із використанням фізичних, хімічних, фізико-хімічних, біологічних, мікробіологічних, фармакотехнологічних та фармако-органолептичних методів контролю, принципи розробки нових методик.

5.26. Міжнародні правила оформлення і здійснення експортно-імпортних операцій із забезпечення фармацевтичними виробами.

5.27. Організацію підприємницької діяльності.

5.28. Правила оформлення документів.

5.29. Правила роботи на персональному комп’ютері та відповідне програмне забезпечення.

5.30. Сучасну літературу за фахом і методи її узагальнення.

 

6. Кваліфікаційні вимоги

Вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», спеціалізація 226.01 «Фармація», освітня програма «Клінічна фармація», або у галузі знань 1202 «Фармація» за спеціальністю «Клінічна фармація», або напряму підготовки 1102 «Фармація» за спеціальністю «Клінічна фармація».

Проходження інтернатури за спеціальністю «Клінічна фармація» або «Фармація» з наступною спеціалізацією «Клінічна фармація». Стаж роботи за фахом — понад 10 років.

 

7. Взаємовідносини за посадою

7.1. Фармацевт клінічний взаємодіє:

- з адміністрацією лікарні;

- структурними підрозділами лікувально-профілактичного та діагностичного профілю, робочими групами, комісіями лікарні з питань реалізації суміжних напрямів діяльності, контролю якості медичного обслуговування;

- господарським відділом.