Чи можна списати заборгованість після трирічного прострочення платежу

Самі по собі «3 роки неплатежу» зараз не гарантують сплив позовної давності, тому для податкових різниць цього недостатньо; спершу треба довести, що заборгованість дійсно стала безнадійною з урахуванням зупинення строків, і лише тоді зменшувати фінрезультат у податку на прибуток.

Обґрунтування

1. Для бухобліку потрібна безнадійність, а не просто 3 роки. Безнадійна дебіторська заборгованість за НП(С)БО 10 – це поточна заборгованість, щодо якої є впевненість у її неповерненні або за якою минув строк позовної давності, і така заборгованість списується з активів за рахунок резерву або у витрати (НПСБО 10). Тож формально ви можете списати борг у бухобліку, якщо документально підтверджено сплив позовної давності чи іншу підставу безнадійності (ліквідація боржника, форс-мажор, тощо), але простий відлік «3 календарні роки неплатежу» без правильно визначеної дати початку строку – ризикований.

2. Для податку на прибуток важливо, щоб борг був безнадійним саме за ПКУ. Високодохідники при списанні дебіторської заборгованості застосовують різниці за ст. 139.2 ПКУ: фінрезультат зменшують лише на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості, визначеним у пп. 14.1.11 ПКУ (Податковий кодекс України). Якщо ви зменшите фінрезультат, а при перевірці податківці встановлять, що строк позовної давності фактично ще не сплив і жодна інша ознака з пп. 14.1.11 ПКУ не виконується, вони мають підстави донарахувати податок, оскільки такі витрати не дають права на «зменшувальну» різницю.

3. Строк позовної давності зараз рахується з урахуванням зупинення, тому «3 роки» часто ще не минули. Загальна позовна давність – 3 роки, але її перебіг був зупинений на період карантину та воєнного стану, і відновлюється з урахуванням Закону №4434-ІХ (Закон №4434). Це означає, що для заборгованостей, які стали простроченими у 2018–2025 роках, значна частина часу «не рахується», і фактичний сплив 3-річного строку часто настане лише в 2026–2028 роках. Поки реальний строк давності (з урахуванням цих періодів) не минув і це не підтверджено розрахунком та документами, податково безпечно застосовувати лише бухсписання без зменшуючої різниці по податку на прибуток.

Тож спочатку перевірте і документально зафіксуйте реальний сплив позовної давності чи іншу підставу безнадійності за пп. 14.1.11 ПКУ, і тільки після цього використовуйте списання для зменшення об’єкта оподаткування.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?