Взаємозалік бонусів у зовнішньоекономічній діяльності: податкові нюанси

За описаною схемою валютний контроль за імпортним контрактом 1 не виникає, тому залік заборгованостей із врахуванням бонусу не порушує валютне законодавство; для податку на прибуток бонус визнається доходом за бухобліком, а сам взаємозалік фінрезультат не змінює, тож спеціальних коригувань немає, окрім випадків застосування загальних «нерезидентських» різниць.

Обґрунтування

1. Чи є валютний нагляд і граничний строк за контрактом 1. За імпортними операціями банк здійснює валютний нагляд, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидент ще не поставив товар або в банку немає інформації про поставку, а відлік строку ведеться з дати авансового платежу резидента (ч. 3 ст. 13 Закону №2473, п. 6 Інструкції №7). Якщо ж першою подією є отримання товару від нерезидента, така імпортна операція взагалі не підлягає валютному нагляду банку, незалежно від подальшої відстрочки оплати. На період воєнного стану встановлено загальний граничний строк 180 днів для операцій, що підпадають під валютний нагляд (п. 14 прим. 2 Постанови НБУ №18), але до вашого імпорту з відтермінуванням, де першою подією є ввезення, цей строк не застосовується.

2. Правовий характер бонусу за контрактом 2 і взаємозаліку. За контрактом 2 у вас виникає вимога до нерезидента (дебіторська заборгованість) на суму бонусу, а за контрактом 1 – кредиторська заборгованість перед ним. Підписання акта взаємозаліку між двома зобов’язаннями між тими самими сторонами не пов’язане з транскордонним рухом коштів, тому не потребує окремого дозволу НБУ і не є підставою для валютного нагляду. Важливо правильно документально оформити: акт нарахування бонусу/звіт дистриб’ютора, далі акт взаємозаліку двох договорів із чітким зазначенням сум і реквізитів контрактів.

3. Вплив на податок на прибуток. Нарахований бонус від нерезидента відображається в бухобліку як інший операційний дохід (на дату документа нерезидента чи погодженого акта), і відповідно збільшує фінансовий результат до оподаткування. Операція взаємозаліку заборгованостей (списання частини боргу перед нерезидентом за рахунок дебіторської заборгованості за бонусом) впливає лише на структуру активів/зобов’язань і сама по собі фінрезультат не змінює. Спеціальних коригувань щодо бонусів/взаємозаліків у розділі III Податкового кодексу немає, тому оподаткування податком на прибуток відбувається за правилами бухобліку (розд. III Податкового кодексу України), за винятком загальних різниць, які можуть виникати при операціях з окремими категоріями нерезидентів (якщо ваш випадок підпадає під норми, зокрема п. 140.5 ПКУ).

У вашій ситуації ключове – підтвердити документально суму бонусу та належно оформити акт взаємозаліку між двома договорами, тоді валютного контролю не буде, а в податку на прибуток діятимуть звичайні правила відображення доходу.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?