Виправлення помилки в нульовому ПДВ: коригування та штрафи

Нульову ПН з неправильною номенклатурою потрібно «обнулити» через РК з кодом 104 і скласти/за потреби виправити правильну ПН, при цьому штрафу за такий РК немає, а штрафи за прострочену/нереєстровану нульову ПН залежать від наявності в ній суми ПДВ та від строку реєстрації.

Обґрунтування

1. Як виправити неправильну номенклатуру в нульовій ПН. Помилка в номенклатурі належить до помилок табличної частини без зміни суми ПДВ, тому її виправляють РК з кодом причини 104 «Зміна номенклатури», де першим рядком рядок ПН з помилковою номенклатурою виводять у мінус, другим – вводять правильні показники (при цьому кількість і ціна лишаються такими самими, тільки змінюється опис) п. 21 Порядку №1307. Такий РК може бути нульовим щодо суми ПДВ, а отже немає бази для штрафу за несвоєчасну реєстрацію, бо штрафи розраховують від суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК п. 120-1.2 ПКУ. Якщо система відхиляє РК через технічне правило «ціна не може бути менше нуля», треба правильно заповнити групу коригування: перший рядок повторює всі показники первісного рядка зі знаком «–» (ціна залишається нульова, обсяг постачання – теж нуль, але з мінусом), другий рядок – з правильною номенклатурою і нульовою ціною; при такому заповненні ціна не стає від’ємною, змінюється лише опис.

2. Чи можна замість виправлення «забути» про неправильну нульову ПН. Для помилкових ПН без реальної операції застосовують РК з кодом 103 для повного обнулення і, як правило, не відображають таку ПН у звітності, щоб уникнути зайвої «суми перевищення» у формулі ліміту п. 192.1 ПКУ. У вашому випадку операція була, але змінилася лише номенклатура, тому більш коректно залишити ПН, виправивши опис через РК 104; «анулювати» через 103 цю ПН і виписати нову нульову ПН з правильним товаром логічно лише тоді, коли операцію неможливо ідентифікувати або потрібно повністю замінити ПН (тоді перша ПН обнуляється, а правильна складається датою першої події).

3. Штрафи за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію нульових ПН та РК. Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК становить від 2 до 50% суми ПДВ залежно від строку затримки, а за повну нереєстрацію – 50%, з можливим додатковим 50% у разі невиконання ППР п. 120-1.2 ПКУ. Водночас для РК, де не заповнений розділ А і не змінюється сума ПДВ, бази для нарахування штрафу немає, оскільки він розраховується саме від суми ПДВ, зазначеної у документі п. 201.1 ПКУ. Отже, якщо і сама нульова ПН, і РК до неї не містять суми ПДВ (ціна 0, база 0, ПДВ 0), практичний ризик штрафу за строк реєстрації для РК відсутній, а для ПН контролери не мають від чого рахувати відсоток.

4. Вплив на право покупця на податковий кредит. Номенклатура є обов’язковим реквізитом ПН, однак помилка в ній, якщо інші реквізити (покупець, ІПН, сума, період) дають змогу ідентифікувати операцію, не повинна бути підставою для відмови в податковому кредиті покупцю п. 201.10 ПКУ. Виправлення все ж доцільне, щоб уникнути претензій під час перевірки, але навіть за затримки з його реєстрацією штрафи, як зазначено вище, будуть нульовими, якщо в РК немає суми ПДВ.

Рекомендовано технічно правильно перезаповнити та зареєструвати РК 104 до нульової ПН і, за потреби, оформити нову ПН з коректною номенклатурою, не очікуючи реальних фінансових санкцій, оскільки ПДВ у цих документах немає.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?