Оформлення відпустки сумісника без повернення коштів: важливі нюанси

Щоб сумісник не повертав відпускні, при звільненні з роботи за сумісництвом не можна проводити відрахування за «перевикористані» дні, а надалі слід компенсувати ці дні за рахунок меншої тривалості щорічної відпустки вже за основним місцем роботи.

Обґрунтування

1. Перехід із сумісництва на основне місце — тільки через звільнення і новий прийом. Закон не дозволяє «перевести» працівника із сумісництва на основне місце роботи одним наказом. Змінити статус можна лише шляхом звільнення з роботи за сумісництвом і прийняття на основне місце роботи з наступного дня, про що прямо зазначено у позиції Мінекономіки та Держпраці, а також випливає зі змісту ст. 32 КЗпП.

2. Відрахування відпускних за «наперед» надану відпустку є правом, а не обов’язком роботодавця. Ст. 22 Закону про відпустки дозволяє роботодавцю при звільненні утримати із зарплати суми відпускних за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, але не зобов’язує його це робити в кожному випадку, тобто відрахування — право, яким роботодавець може не скористатись (ст. 22 Закону про відпустки).

3. Як діяти, щоб гроші не повертати: варіант без відрахувань при звільненні.
   У вашій ситуації можливий такий підхід:

   • при звільненні із сумісництва не проводити утримань за «перегуляні» дні щорічної відпустки (формально працівник отримає більше днів, ніж заробив за цей робочий рік за сумісництвом);
   • після прийняття на основне місце роботи за новим трудовим договором зменшити тривалість щорічної відпустки за наступний робочий рік на кількість днів, які були фактично надані авансом за попереднім місцем (аналогія з підходом Мінекономіки до «перегуляних» днів, коли працівник не звільняється, а надлишок днів віднімають від наступної відпустки, що узгоджується з логікою ст. 22 Закону про відпустки).

4. Ризик і внутрішнє оформлення. Щоб мінімізувати претензії, доцільно:

   • у наказі про звільнення не зазначати відрахувань із зарплати за невідпрацьовані дні;
   • у внутрішніх документах (графіку відпусток / розрахунку відпусток) зафіксувати, що працівнику вже фактично надано Х к. дн. відпустки авансом і при наданні щорічної відпустки за перший робочий рік за основним місцем роботи її тривалість буде зменшена на ці дні.

Такий підхід дозволяє не повертати працівникові вже виплачені відпускні, але вимагає акуратного кадрового й бухгалтерського обліку.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?