Виправлення помилки в РРО: повернення товару та касові операції

У цій ситуації виправити «заднім числом» неможливо, «комбінація» з поверненням і повторним продажем 18.09.26 не зніме ризиків, а лише створить додаткові порушення, а реальний ризик — штраф за не проведення розрахункової операції через РРО та невидачу чека при продажу 25.06.26; зараз доцільно не фіскалізувати цю стару операцію, а оформити внутрішні документи та бути готовими до можливого штрафу при перевірці.

Обґрунтування

1. Продаж 25.06.26 без чека РРО вже є завершеним порушенням. Закон про РРО вимагає проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО та видавати розрахунковий документ не пізніше моменту передачі товару/послуги покупцю, тобто у вашому випадку — 25.06.26, коли були і відвантаження, і оплата готівкою (ч. 11 ст. 8 Закону №1023-XII про захист прав споживачів, як на неї посилається матеріал; Закон №265/95-ВР). Провести через РРО зараз операцію, яка вже відбулася без РРО, законодавство не дозволяє, про що прямо наголошено для подібної ситуації з «пропущеним чеком» через тиждень.

2. Пробиття чека або «схема» з поверненням і повторним продажем 18.09.26 не скасовує первинне порушення. Податківці в аналогічних випадках вказують, що чек, проведений пізнішою датою, не усуває порушення, оскільки документ мав бути виданий в момент передачі товару, а штраф все одно застосовується як за не проведення операції / не видачу чека (п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР разом з посиланням на ч. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). Аналогічно у випадку з оплатою через еквайринг та запізнілим чеком зазначено, що проведення чека поточною датою лише «підчищає» виторг, але не усуває факту порушення.

3. Штрафні наслідки у разі виявлення перевіркою. За п. 1 ст. 17 Закону №265 передбачено штраф 100% вартості товарів, проданих з порушенням, за перше порушення та 150% за кожне наступне. Ваш епізод 25.06.26 — класичний випадок: розрахункова операція була, РРО не застосували, чек не видали. Формальне «допробиття» або оформлення удаваного повернення/повторного продажу пізніше не усуне цього ризику, а при «накручуванні» операцій ще може викликати додаткові питання до реальності руху товару та готівки.

4. Що робити на практиці та що написати в бухгалтерській довідці. Нормативні акти не встановлюють обов’язкового способу виправлення такої помилки в бухгалтерському обліку, тож можна обмежитися внутрішніми документами. Рекомендую:

   1. Скласти бухгалтерську довідку, де коротко зазначити:
      • дату виявлення помилки — 18.09.26;
      • суть помилки: 25.06.26 за накладною № … отримано готівку від фізособи за товар у сумі … грн, яку оприбутковано в касу ПКО № …, але розрахункова операція не була проведена через РРО, чек не сформовано;
      • відобразити, що в бухгалтерському обліку виручка і готівка були відображені правильно, помилка стосується лише невиконання вимог Закону про РРО;
      • зафіксувати, що додаткових бухгалтерських проводок не здійснюється, а ризик можливого застосування штрафу за п. 1 ст. 17 Закону №265 усвідомлено.
   2. За бажанням — видати внутрішній наказ про виявлення порушення, проведення службової перевірки та посилення контролю за оформленням розрахункових операцій, щоб показати податківцям «належну обачність» у разі перевірки.

5. Чому не варто інсценувати повернення товару і коштів. Справжнього повернення товару від покупця та фактичної видачі йому коштів у вас немає. Оформлення видаткового чека ФКЧ-2, акта повернення та видачі готівки при відсутності фактичного руху товару і грошей створює неправдиві документи. Пункт 8 розд. ІІІ Порядку №547 регулює акти саме при реальному поверненні коштів або скасуванні помилково проведених сум, а не для виправлення того, що операція взагалі не була фіскалізована. Це не усуває порушення 25.06.26 і додає ризики щодо достовірності первинних документів.

Підсумовуючи, оптимально зафіксувати помилку внутрішньо й не проводити жодних «фіктивних» операцій через РРО, розуміючи, що при перевірці можливий штраф як за перше порушення за п. 1 ст. 17 Закону №265.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?