Списання боргів клієнтів: вплив на прибуток і ПДВ

Якщо ми Вас вірно зрозуміли, мова йде про часткове прощення боргу.

Вам слід таку домовленість оформити у вигляді угоди ( додаткової угоди ).

Така можливість передбачена згідно з ч.1 ст.605 Цивільного Кодексу ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3033 ): «зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора».

Отже, таке звільнення від оплати заборгованості слід документально оформити. В угоді ( договорі ) про прощення боргу слід серед іншого також зазначити і причини досягнення домовленості, а саме – знищення складів ( складу ) внаслідок обстрілів.

Надаємо Вам зразок документу: Договір прощення боргу: Договір прощення боргу . Вважаємо, що його можна застосувати і у Вашої ситуації, трохи переробивши

Щодо відображення операції в бухгалтерському обліку:

у Вашому випадку маємо безнадійну дебіторську заборгованість, так як «існує впевненість про її неповернення боржником» (п.4 НП(С)БО – 10 «Дебіторська заборгованість», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o16 ).

Та в місяці, коли підписано договір (угоду ) про прощення боргу, слід списати таку заборгованість. Згідно з п.11 НП(С)БО – 10 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o29 ), «виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати».

Тобто у разі наявності РСБ списуєте : Дт38 – Кт361. Якщо суми РСБ недостатньо – списуєте на витрати: Дт944 – Кт361.

Щодо наслідків з податку на прибуток: якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то не потрібно ніяким чином коригувати фінансовий результат до оподаткування, все відбувається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Якщо ж підприємство застосовує податкові різниці, то слід мати на увазі, що згідно з п.п.139.2.1 ПКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ) фінансовий результат до оподаткування збільшується на «на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)».

Тобто потрібно визнати податкові різниці на збільшення, це записи Дт944 – Кт38 ( у разі нарахування РСБ ) та/або Дт944 – Кт361 (списання дебіт/заборгованості понад суму РСБ ).

Також передбачена і різниця на зменшення: «фінансовий результат до оподаткування зменшується:…на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу» (п.п.139.2.2 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685 ).

При цьому слід мати на увазі наступне: згідно з п.п.14.1.11 «ж» ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 ), до безнадійної заборгованості відноситься також «заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством».

Якщо будуть відповідні документи від ТПП, які підтверджують наявність форс – мажору, та документи (сертифікати, наприклад ) складені на адресу Вашого підприємства – тоді можна застосовувати і різницю на зменшення фінансового результата до оподаткування. Інакше – застосовується тільки різниця на збільшення.

Щодо відображення в декларації з податку на прибуток: в додатку РІ зазначаються суми на збільшення: рядок 2.1.2 «Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» та рядок 2.1.3 «Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) (підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)».

Та при необхідності – на зменшення: рядок 2.2.3 «Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)».

Щодо ПДВ наслідків – у постачальника не повинно бути ніяких ПДВ – наслідків. Є відповідно роз’яснення ДПС України:

«…Прощення постачальником заборгованості за такі товари/послуги не спричиняє податкових наслідків з ПДВ для постачальника.

…у разі, якщо платником податку було відвантажено товари/надано послуги, то на дату такого відвантаження/надання у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ та обов’язок скласти та зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну за операцією з постачання таких товарів/послуг. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

У разі, якщо такі товари/послуги не були оплачені покупцем, а заборгованість за такі поставлені товари/надані послуги постачальником прощається, то таке прощення заборгованості не є підставою, визначеною п. 192.1 ст. 192 ПКУ, для коригування постачальником податкових зобов’язань та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події за операцією – відвантаження товарів/надання послуг» ( категорія ЗІР 101.15 відповідь на питання «Які дії в обліку з ПДВ мають вчинити продавець та покупець, якщо після постачання товарів/послуг відбувається прощення заборгованості покупця (за якою не минув термін позовної давності)?», посилання на повний текст: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41101 ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!