Угода з Facebook: як правильно оформити договір і ПДВ

Частково так, неплатник ПДВ справді має сплатити ПДВ за ст. 208 ПКУ при отриманні таких послуг, але схему з ФОП замість юрособи застосовувати ризиковано й не варто будувати її лише для уникнення цього ПДВ.

Обґрунтування

1. Чому у юрособи-неплатника ПДВ виникає обов’язок з ПДВ
Рекламні послуги у Facebook належать до електронних послуг, зокрема це прямо охоплює «надання рекламних послуг у мережі Інтернет» за пп. 14.1.56‑5 Податкового кодексу України.
Місце постачання електронних послуг – місцезнаходження отримувача, тобто Україна, згідно зі ст. 186 ПКУ, а тоді застосовується ст. 208 ПКУ: отримувач послуг від нерезидента нараховує ПДВ і, якщо він не зареєстрований платником, складає не податкову накладну, а спеціальний розрахунок податкових зобов’язань за п. 208.4 Податкового кодексу України.

2. Чи можна «перекласти» Facebook на ФОП, щоб обійти ПДВ ЮО
ФОП може напряму укласти електронний договір з Facebook і оплачувати рекламу зі свого рахунку, це не заборонено, і для ФОП така реклама також є електронними послугами за тим самим пп. 14.1.56‑5 ПКУ.
Однак податкові наслідки тоді виникатимуть у ФОП: якщо нерезидент не зареєстрований як платник ПДВ за ст. 208‑1 ПКУ, ФОП ризикує самостійно нараховувати 20 % ПДВ, подавати розрахунок і сплачувати його (це прямо випливає з логіки ст. 208‑1 ПКУ у зв’язку з відповіддю ДПС у ЗІР, категорія 101.20).

3. Ризики схеми «Facebook – ФОП – ЮО»
Якщо ФОП фактично купує рекламу «для» юрособи, а не для власної діяльності, контролюючі органи можуть:

• ставити під сумнів реальність ділової мети такої побудови відносин,
• розглядати витрати ФОП як не пов’язані з його діяльністю або як послуги з «оплати за третю особу», що для єдинників може порушувати умови спрощеної системи.
  Крім того, у юрособи відсутні будуть прямі документи від нерезидента, а лише акти від ФОП, що ускладнює обґрунтування того, що ФОП не є формальним посередником лише для уникнення ПДВ за ст. 208 ПКУ.

4. Варіант із договорами: коли все ж працювати через ФОП
Якщо ФОП реально надає маркетингові/рекламні послуги юрособі як окремий самостійний виконавець, то:

• договір 1: ФОП – Facebook (публічна оферта, електронний аккаунт ФОП, оплату здійснює ФОП зі свого рахунку);
• договір 2: ФОП – юрособа на надання рекламних / маркетингових послуг, з чітким описом, що ФОП самостійно організовує рекламу, у т.ч. через Facebook;
• акти: ФОП складає акти наданих послуг юрособі (обсяг, період, результат кампаній).
  У такій моделі ПДВ за ст. 208 або 208‑1 лягає на ФОП (за умовами, викладеними вище), а юрособа не взаємодіє з нерезидентом напряму. Але податкова може розглядати це як обхід ст. 208, якщо ФОП формальний.

5. Чому з точки зору прозорості краще прямий договір ЮО – Facebook
При прямій схемі:

• юрособа є отримувачем електронних послуг від нерезидента,
• документами виступають публічний договір, електронні інвойси/квитанції й документи про оплату, які прямо визнані підтвердженням факту постачання електронних послуг п. 208.5‑1 Податкового кодексу України,
• юрособа коректно виконує вимоги п. 208.4 щодо розрахунку податкових зобов’язань і сплати ПДВ.
  Така модель є прозорою, не викликає питань щодо ділової мети й не переносить ризики з ПДВ і статусу платника на пов’язану фізособу-підприємця.

Рекомендація:
Для мінімізації податкових ризиків та спірних ситуацій із контролюючими органами доцільно укладати угоду безпосередньо між юрособою та Facebook і добросовісно виконувати вимоги ст. 208 ПКУ щодо ПДВ, а використання ФОП як «прокладки» варто розглядати лише якщо він реально й самостійно надає маркетингові послуги й готовий нести власні ПДВ-наслідки.

За наявності сумнівів у конкретній моделі договорів логічно отримати індивідуальну податкову консультацію саме під вашу ситуацію.