Бухгалтерські проведення при ліквідації ТОВ та статусі ліквідатора

Ні, звільняти директора саме 31.07.26 і обов’язково виплачувати компенсацію саме в цю дату не вимагається, а типові бухпроводки при ліквідації залежать від фактичних рішень щодо трудових відносин із директором/ліквідатором та розподілу майна, а не виникають автоматично лише від факту прийняття рішення про ліквідацію.

Обґрунтування

1. Статус директора і ліквідатора при ліквідації
З моменту внесення до ЄДР запису про рішення засновника щодо ліквідації та призначення ліквідатора повноваження щодо управління справами юрособи переходять до ліквідаційної комісії або ліквідатора, який представляє юрособу у відносинах з третіми особами та в суді, а не до директора як виконавчого органу (ст. 105, 111 ЦКУ, зокрема ч. 4 ст. 105 ЦКУ, ч. 1 ст. 111 ЦКУ). Це означає, що для управління підприємством у період ліквідації достатньо статусу ліквідатора.
Якщо засновник бажає не нараховувати заробітну плату як найманому директору, допускається припинити з ним трудові відносини (звільнити як працівника), а функції управління виконувати вже як ліквідатор без трудового договору, адже повноваження в цей період випливають із рішення про ліквідацію та статті 105, 111 ЦКУ, а не з трудових відносин.

2. Чи обов’язково звільняти директора до ліквідації і що з компенсацією
Під час ліквідації працівників, у тому числі директора, можна звільнити:

• або з підстав загального звільнення (угода сторін, за власним бажанням до дати фактичного скорочення кадрів);
• або в межах «ліквідаційного» звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП, з попередженням і виплатою гарантій (ст. 49‑2, ст. 44 КЗпП).
  Компенсація за всі невикористані щорічні відпустки є обов’язковою при звільненні будь-якого працівника, у тому числі директора, і виплачується в день звільнення разом з іншими сумами (ст. 47, 116 КЗпП, п. 2 Порядку обчислення середньої зарплати, для визначення середньої). Але норма не зобов’язує саме до 31.07.26 звільняти директора лише через початок ліквідації з 01.08.26. Дата звільнення залежить від обраної моделі:
• або директор звільняється в окрему дату (з виплатою компенсації та завершальним розрахунком у цю дату);
• або працює до моменту, коли підприємство фактично припиняє потребу в посаді директора, після чого звільняється з усіма належними виплатами.
  Якщо директор і далі формально є працівником (є трудовий договір), нараховувати зарплату за час роботи до дати звільнення обов’язково. Щоб уникнути нарахування зарплати, треба припинити трудові відносини й надалі виконувати повноваження вже як ліквідатор без статусу найманого працівника, що узгоджується з тим, що повноваження управління переходять до ліквідаційної комісії або ліквідатора за ч. 4 ст. 105 ЦКУ.

3. Бухгалтерський облік на дату рішення засновника про ліквідацію (щодо засновника)
На сам факт прийняття рішення про ліквідацію та призначення ліквідатора окрема проводка з розрахунками із засновником не виникає. Основні облікові події, пов’язані із засновником, настають пізніше:

• при розподілі чистих активів (майна, що залишиться після розрахунків із кредиторами) між учасниками за ч. 12 ст. 111 ЦКУ і ст. 112 ЦКУ;
• при передачі конкретних активів засновнику або виплаті йому коштів, що буде відображатися як зменшення власного капіталу і відповідні зміни в активах.
  На дату рішення про ліквідацію проводиться, передусім, організаційний крок: у бухгалтерському обліку підприємство продовжує відображати операції за звичайними рахунками до моменту початку ліквідаційних процедур (інвентаризація, формування проміжного ліквідаційного балансу тощо), а сам факт рішення і призначення ліквідатора без руху активів/зобов’язань проводки не формує.

4. Облік діяльності ліквідатора і статус ліквідатора з 01.08.26
З дати внесення запису про ліквідацію й призначення ліквідатора:

• ліквідатор (у вашому випадку – засновник) здійснює всі дії за підприємство: інвентаризацію, стягнення дебіторської заборгованості, розгляд вимог кредиторів, складання проміжного та остаточного ліквідаційних балансів, розрахунки з кредиторами, закриття рахунків, розподіл майна, подання звітності, передачу документів до архіву (ст. 111 ЦКУ).
• бухоблік госпоперацій, пов’язаних з ліквідацією, включаючи оцінку майна та зобов’язань і складання ліквідаційного балансу, покладається саме на ліквідаційну комісію (ліквідатора) (ч. 9 ст. 8 Закону про бухоблік).
  Спеціальних «статусних» проводок для появи ліквідатора не потрібно. Усі госпоперації ліквідаційного періоду відображаються за стандартними рахунками:
• інвентаризація та дооцінка/уцінка активів, списання нестач, виявлених надлишків;
• списання витрат, формування резервів (за потреби);
• стягнення дебіторської заборгованості, погашення кредиторської;
• продаж чи безоплатна передача активів, у тому числі засновнику при розподілі майна;
• закриття доходів і витрат на фінансовий результат, потім – на нерозподілений прибуток/непокритий збиток;
• остаточний розподіл власного капіталу і активів між засновником і закриття всіх статей балансу до нуля (ліквідаційний баланс як «нульовий» за ч. 11 ст. 111 ЦКУ, ст. 104 ЦКУ).
  Обов’язок нараховувати ліквідатору заробітну плату залежить від того, чи оформлено з ним трудовий договір саме як з працівником‑лікарем (ліквідатором). Якщо ліквідатор – засновник, який діє як орган ліквідації на підставі рішення засновника та ЦКУ, але без трудового договору, оплата праці як зарплата не є обов’язковою. Якщо ж з ним укладено трудовий договір (контракт) на посаду ліквідатора, тоді виникають звичайні трудові відносини з обов’язком нараховувати заробітну плату.

Ризики та нюанси:
Якщо залишити директора в статусі найманого працівника й одночасно не нараховувати йому зарплату, це створює ризик порушення трудового законодавства, оскільки при існуванні трудових відносин оплата праці є обов’язковою. Для ліквідатора‑засновника без трудового договору ці вимоги до зарплати не застосовуються, але потрібно чітко розмежувати статуси в кадрових документах.

Правильне документальне оформлення дати звільнення директора і початку повноважень ліквідатора дозволяє обрати момент, коли припиняється нарахування зарплати, і уникнути як претензій з боку праці, так і податкових ризиків.