Правомірність податкової перевірки та строки нарахування штрафів

Частково так, податкова формально може «охопити» перевіркою періоди починаючи з 2018 року, але застосувати податки й штрафи вона має право лише в межах строку давності, який для більшості податків становить 1095 днів плюс період зупинення під час карантину й воєнного стану, тому реальні донарахування і штрафи стосуватимуться, як правило, періодів не раніше 2018–2019 років (залежно від конкретних граничних строків подання декларацій і дати винесення ППР), а по ЄСВ обмеження за строками взагалі немає.

Обґрунтування

1. Строк давності 1095 днів + «заморожений» період Загальний строк, протягом якого податківці можуть провести перевірку й визначити грошові зобов’язання, становить 1095 днів від граничної дати подання декларації або сплати зобов’язань, а для окремих випадків ТЦУ – 2555 днів, що прямо випливає зі ст. 102 Податкового кодексу України. Цей строк було зупинено на час карантину й воєнного стану: з 18.03.2020 до 01.08.2023 – сумарно 1231 день, на що вказують п. 52-2 та пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тому фактично «глибина» перевірки для стандартних податків становить 1095 + 1231 ≈ 2326 днів від граничної дати декларації.

2. За які роки реально можуть донарахувати податки і штрафи Щоб зрозуміти, за які періоди можуть визначити зобов’язання і штрафи, потрібно від дати ймовірного ППР відрахувати 1095 днів плюс 1231 день зупинення строків. У профільному прикладі для ППР від 31.10.2025 показано, що така «глибина» складає приблизно 6,4 року, й податківці вже не можуть донараховувати податок за 2018 рік, якщо між граничною датою декларації за 2018 рік і датою ППР минуло більше 2326 днів; аналогічно ППР «дістає» лише декларації, гранична дата подання яких була пізніше визначеної «відсічної» дати (близько середини 2019 року) згідно зі ст. 102 ПКУ. У серпні 2026 року така «відсічна» дата, як правило, буде ще пізнішою за середину 2019 року, тому за частиною 2018 року (особливо за ранні квартали) донарахування вже будуть поза строком, тоді як 2019–2023 роки, як правило, залишаються доступними для нарахувань і штрафів.

3. Різниця між періодом охоплення перевірки й періодом для штрафів Податкова в наказі може вказати широкий період перевірки, запитати документи, у тому числі за операціями, що мають «хвіст» в пізніших періодах (наприклад, об’єкт введений 2016 року й амортизується далі), однак право донарахувати податки та штрафні санкції обмежене саме строками давності за ст. 102 ПКУ. Отже, сам по собі наказ із формулюванням «з 04.2018 по 06.2026» не робить правомірними донарахування за всі ці роки, якщо за частину періодів строк давності вже минув, але податківці можуть аналізувати «старі» документи як фрагмент ланцюга операцій.

4. Особливості по ЄСВ і окремим категоріям Щодо ЄСВ, строків давності для нарахування недоїмки, штрафів і пені не встановлено, про що прямо сказано в ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску…» (ст. 25), тому 2018, 2019 і будь-які попередні роки можуть бути охоплені донарахуваннями ЄСВ. Для операцій з трансфертного ціноутворення строк становить 2555 днів за ст. 102 ПКУ, до яких також додається період зупинення, що дає ще більшу «глибину» перевірки в роках.

5. Коли перевірка 2023 року і «давніших» вже неможлива Для загальної оцінки «крайніх» років можна орієнтуватися на те, що для більшості платників податків із 01.08.2026 «ковідно-воєнне» продовження строків перестає розширювати 1095-денний період, а декларації за 2022 рік і раніші поступово виходять із зони можливих нарахувань; профільні розрахунки показують, що декларації за 2022 рік перестануть бути доступними для донарахувань приблизно з червня–липня 2029 року, а за 2019–2020 роки – ще раніше, залежно від граничних дат подання і конкретної дати ППР, завжди з урахуванням правил ст. 102 ПКУ.

Ризики та нюанси: Податковий орган має право «зайти» у 2018 рік для аналізу документів, але для оскарження донарахувань за «старі» періоди ключовим буде саме дотримання 1095 днів плюс час зупинення, тож важливо звірити по кожному податку граничні дати подання декларацій і порівняти з датою винесення ППР.

У вашій ситуації критично відстежити дату майбутнього ППР і на її основі порахувати для кожної декларації, чи не минуло 1095 + 1231 днів від граничного строку її подання.